Напутствие
Не бойся оказаться на Земле, Родиться в теле маленьком в апреле В роддоме, на меже или в постели В жаре, морозе иль в любви тепле. Там тоже можно встретить доброту, Искать и находить заботу Бога, Дожить до эпилога, некролога, Уйти, вернув долги свои Ему. Тебе дадут, наверно, пару глаз, Чтоб ты не видел правду, выбирая, И меч вручат ключом от двери рая, И честь твою, и боль в решенья час. Ты будешь есть и пить, дышать и знать, Что жизнь твоя уходит увядая, Что счастье получают там страдая, Богатство – это то, что не продать, Там жизнь прожить – не поле перейти, Там содержаньем наполняют формы, Молитвы там звучат стандартным фоном, Там пот сквозь грязь и слёзы по пути. Уж сколько их нырнуло под волну, Не вынырнув, не устояв под ветром, Пытаясь мерить бесконечность метром, Не веря в чудо уходить ко дну. Ты на Земле не бойся быть в пути, В любое время в тело её вдетым, Страдать зимой и душным, знойным летом, Искать себя в себе и не найти.
2024-01-07 06:37:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8382
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484