Напутствие
Не бойся оказаться на Земле, Родиться в теле маленьком в апреле В роддоме, на меже или в постели В жаре, морозе иль в любви тепле. Там тоже можно встретить доброту, Искать и находить заботу Бога, Дожить до эпилога, некролога, Уйти, вернув долги свои Ему. Тебе дадут, наверно, пару глаз, Чтоб ты не видел правду, выбирая, И меч вручат ключом от двери рая, И честь твою, и боль в решенья час. Ты будешь есть и пить, дышать и знать, Что жизнь твоя уходит увядая, Что счастье получают там страдая, Богатство – это то, что не продать, Там жизнь прожить – не поле перейти, Там содержаньем наполняют формы, Молитвы там звучат стандартным фоном, Там пот сквозь грязь и слёзы по пути. Уж сколько их нырнуло под волну, Не вынырнув, не устояв под ветром, Пытаясь мерить бесконечность метром, Не веря в чудо уходить ко дну. Ты на Земле не бойся быть в пути, В любое время в тело её вдетым, Страдать зимой и душным, знойным летом, Искать себя в себе и не найти.
2024-01-07 06:37:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3068
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5864