Встреча с Богом
Обожжённые светом далёких костров, Удостоены высшего веры разлива. Ведь я не был тогда к диалогу готов С этой силой небес бесконечно красивой. С этих пор застрахован от пули и яда, От напрасных страстей, бесполезных болезней, От кинжала удара, от зависти взгляда, Но бессмертным не стал – миг и чудо исчезнет. От Тебя невозможно уйти, увильнуть. Ты приходишь во снах, просто некуда деться, – Зазеркалья судьбы удивительной суть, Моих предков святых непростое наследство. С этих пор не боюсь злых людей осторожных, На путях пустоты ожиданий мечты, Дней тяжёлых, ночей одиноких тревожных, Лишь расчистить спешу это место. Где Ты? Он вокруг и всегда недоступен и вечен. Он, позвавший меня за Собой на восток. И средь тысячи строк всех молитв и всех песен Я кладу на алтарь свой надежды листок. С этих пор я ищу по крупицам вокруг Тот не солнечный свет, что доводит до боли. Я его не боюсь, это был не испуг, – Вечный трепета круг, бег свободы и воли. Ты как скорый вошёл в одинокий вокзал В мою жизнь, прогоняя тревоги и страхи. А я мысли Твои прямо к сердцу прижал, Ты ж мне душу менял, не снимая рубахи. До сих пор.
2023-11-09 08:08:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5180
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13469