Оставить причал
Хочешь встретиться с Богом – побольше молчи. Хочешь чуда – не ссорься с собою. Но всегда будь готов – не пеки калачи – Ты к кулачному ближнему бою. И не ври ты жене, обнимая жену, Коль не хочешь ты встретиться с Богом в боях, И войною всегда называй ты войну, И пойми, что ты был и останешься прах. Знай, готовясь увидеть врагов своих кровь, Что ты сам себе враг и предатель, Что на свете у Бога свята лишь любовь, Недоступен для пули Создатель. На приказ командира: "Оставить причал!" Оставляй лишь любовь за кормою всегда. И спеши сквозь бои лишь к началу начал. Будут мысли чисты и слова сквозь года. Очищай, брат, до правды течения лет, Чтоб без водки открыть другу душу. Друг же должен быть рядом, а если вдруг нет, То тогда мою песню послушай. Ведь не делают денег, пойми не серчай, На любви, на войне, на страховке детей. Ты получишь вдвойне, но получишь на чай, Если выживешь вдруг в мышеловке страстей. Хочешь встретиться с Богом – давай помолчим, На любовь своё сердце настроим. Будь готов встать, уйти. Не пеки калачи. Подходить к Нему будем не строем.
2024-01-25 12:56:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5307
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3247