Золотая песня
Тихо при свете полночном и лунном Кружит планета по небу пустая. Нет никого, только нежно и струнно Слышится песня, плывёт золотая. Нет, но быть может возникнет как чудо Тот, для кого сей мотив предназначен. Я тебя создал, но больше не буду, Ты полагайся теперь на удачу. Звёздное небо как книгу листая, Счастьем своим называя свободу, В поисках двери от вечного рая Годы проходят меняя природу Тех, кто был призван, участвуя в жизни, Души свои и чужие исправить. Смысла порою не видно им, мысли С неба струятся. Всё в поисках правил Пробуют жить, забывая при этом Песню из золота, песню из света.
2023-09-05 05:58:34
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5307
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2233