Я маю слова свої
Глуха душа
Кричить і стогне
Ця клята думка
Що варте захоплення мого
Я- Ніхто
Я чую...
Тремтить душа
Писати не можливо фізично
Пекло
Пусті вчинки
Любити краще восени чи взимку
Звертаюсь я до серця ( feat. baofán )
Ця клята думка
Ношу в собі цю кляту думку,
Котра турбує людство споконвік.
Неначе дурень геній носить біль цю,
А я ношу з поривом молодим,
Неначе це змінити мусить Всесвіт,
А я чекаю висновку вже много літ,
Якщо десяток - це вже много.
На всі сезони одна ідея слідує за мною,
Кінець один мені віщає думка.
© Міріам Міест,
книга «Сота меду поезії».
Що варте захоплення мого
Коментарі