Я маю слова свої
Глуха душа
Кричить і стогне
Ця клята думка
Що варте захоплення мого
Я- Ніхто
Я чую...
Тремтить душа
Писати не можливо фізично
Пекло
Пусті вчинки
Любити краще восени чи взимку
Звертаюсь я до серця ( feat. baofán )
Глуха душа
Глуха до лірики душа.
Вона морозом покриває,
Мене в озноб завжди кидає.
Чи то від заздрощів кохання,
Чи то від болю виживання,
Того що тАїться в житті.
Курсор тікає,
Слів немає,
Зникають барви, почуття,
А інколи ідуть з життя,
Немов би зовсім їх немає.
© Міріам Міест,
книга «Сота меду поезії».
Кричить і стогне
Коментарі