Глуха душа
Глуха до лірики душа.
Вона морозом покриває,
Мене в озноб завжди кидає.
Чи то від заздрощів кохання,
Чи то від болю виживання,
Того що тАїться в житті.
Курсор тікає,
Слів немає,
Зникають барви, почуття,
А інколи ідуть з життя,
Немов би зовсім їх немає.
Вона морозом покриває,
Мене в озноб завжди кидає.
Чи то від заздрощів кохання,
Чи то від болю виживання,
Того що тАїться в житті.
Курсор тікає,
Слів немає,
Зникають барви, почуття,
А інколи ідуть з життя,
Немов би зовсім їх немає.
Коментарі