Я маю слова свої
Глуха душа
Кричить і стогне
Ця клята думка
Що варте захоплення мого
Я- Ніхто
Я чую...
Тремтить душа
Писати не можливо фізично
Пекло
Пусті вчинки
Любити краще восени чи взимку
Звертаюсь я до серця ( feat. baofán )
Я чую...
Я чую безглуздість слів.
Існування моє - незграбний жарт.
Сміливість моя- це пісок.
В мені гниє перестиглий плід віри.
Вона не померла,
Лиш б'ється в агонії смертній.
© Міріам Міест,
книга «Сота меду поезії».
Тремтить душа
Коментарі