Хто ви?Хто я?
Всі кажуть, що я скотина. Тоді хто я є, як не людина? Сміюсь із того, що не живу, а ви смієтесь з того, що я не бачу... Не бачу чому ви живете... Не бачу чому ви воюєте... Не бачу через, що вбиваєте... Не бачу чому гинете... Я стану білим вороном —полечу у сторону і залишусь там, далечінь. Розмалюю ту сторону червоним коліром своєю кров'ю, біль. І коли залишуся зовсім сама, І коли вже здається – світла нема, Коли небо моє на колір чужим стає. Я шла по краю, тільки й знаю, що ТИ у мене є. Ти моє життя, моє і більше не чуже. Я буди жити, буду любити, буди ходитити, буду просити, буду благати, на колінах стояти —прощати. А ви скажете,що я дурень,не людина. Да я скотина... Скотина- якщо яскраво бачу світло в тьмі? Скотина- якщо я бажаю волі? Скотина-якщо іду я на війну і воюю не за вас, не за владу, не за гроші, а за вільну батьківщину? Скотина-якщо радості уже давно нема, бо в розшуку я. Шукають скотину, що на війні вбила побратима. Шукають її скрізь:в морі, а може в горах? А може на сонці?А може на небі? А може в повітрі? А може не має вже нікого? Вмерла або зжерли, вбили її за дорого. Ніде не має тої скотини, що вбила побратима. Зловивши мене ти матимеш гідний авторитет. Буде в тебе слава, буде в тебе честь, будуть в тебе гроші за мою смерть. Схаменіться люди, де ваша мораль, де ваша совість? Де ваша душа? Де та частинка любові до ближнього, що має бути? Де той поклик, де той герой, що має прийти. Немає. Зате ви кажете, що я не людина, а ви тоді, хто? Все я втомилась.. Нехай буде по-вашому, я зовсім не людина— Я скотина. Я визнаю це бо вбила людину. А у вас виправдання яке?
2018-02-09 17:39:03
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Mis Vi
ой від мене не чекають цього, але все ж роблю нежданчики...
Відповісти
2018-02-09 19:17:37
1
Ria
Відверто і сильно)
Відповісти
2018-04-05 18:09:57
1
Mis Vi
@Ria ну да це точно! Дякую)))
Відповісти
2018-04-07 12:34:33
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1281
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3698