Хто ви?Хто я?
Всі кажуть, що я скотина. Тоді хто я є, як не людина? Сміюсь із того, що не живу, а ви смієтесь з того, що я не бачу... Не бачу чому ви живете... Не бачу чому ви воюєте... Не бачу через, що вбиваєте... Не бачу чому гинете... Я стану білим вороном —полечу у сторону і залишусь там, далечінь. Розмалюю ту сторону червоним коліром своєю кров'ю, біль. І коли залишуся зовсім сама, І коли вже здається – світла нема, Коли небо моє на колір чужим стає. Я шла по краю, тільки й знаю, що ТИ у мене є. Ти моє життя, моє і більше не чуже. Я буди жити, буду любити, буди ходитити, буду просити, буду благати, на колінах стояти —прощати. А ви скажете,що я дурень,не людина. Да я скотина... Скотина- якщо яскраво бачу світло в тьмі? Скотина- якщо я бажаю волі? Скотина-якщо іду я на війну і воюю не за вас, не за владу, не за гроші, а за вільну батьківщину? Скотина-якщо радості уже давно нема, бо в розшуку я. Шукають скотину, що на війні вбила побратима. Шукають її скрізь:в морі, а може в горах? А може на сонці?А може на небі? А може в повітрі? А може не має вже нікого? Вмерла або зжерли, вбили її за дорого. Ніде не має тої скотини, що вбила побратима. Зловивши мене ти матимеш гідний авторитет. Буде в тебе слава, буде в тебе честь, будуть в тебе гроші за мою смерть. Схаменіться люди, де ваша мораль, де ваша совість? Де ваша душа? Де та частинка любові до ближнього, що має бути? Де той поклик, де той герой, що має прийти. Немає. Зате ви кажете, що я не людина, а ви тоді, хто? Все я втомилась.. Нехай буде по-вашому, я зовсім не людина— Я скотина. Я визнаю це бо вбила людину. А у вас виправдання яке?
2018-02-09 17:39:03
5
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Mis Vi
ой від мене не чекають цього, але все ж роблю нежданчики...
Відповісти
2018-02-09 19:17:37
1
Ria
Відверто і сильно)
Відповісти
2018-04-05 18:09:57
1
Mis Vi
@Ria ну да це точно! Дякую)))
Відповісти
2018-04-07 12:34:33
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2695
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4126