Річечка
Ой же ти річечка Витікаєш з струмочка, Прозорая водичка, Гірськая дочка. Та витік же твій Височить над горами, Та й водиця твоя Подорожує краями. Та й народилася ти На Карпатських схилах, Та й набралася сили, На гірських полонинах. Тече твоя водиця, Та й через ліси, Напоїться ялиця, Та й хитрі лиси. Тече твоя водиця, Та й вже поля з'явились, Ти вже не струмок! А ось і люди напились! Тече собі далі, Пливе в далечінь, Та й напуває пшениці, Що ростуть наче вгодований кінь. Та й крутиш ти млин, Що стоїть на воді. Ти вже не струмок! А річка тоді! Ти бішиш наче звір! І в день, і в ночі! Та й мелиш пшениці, Що підуть до печі! І ще одна річка, З'єдналась з тобою. Та гарна то звичка, Єднатись душою. Течеш собі далі, Та й камінь вже ріжеш! Ти могутня ріка! Та й прудко вже біжиш! Ти великий Дністер! Та й каньйон вже створила! Ти гігантський Дністер! Та й з тобою сила! Та й заводиш ти фабрики! Міццю своєю! І робиш енергію! Водою своєю! Крутиш турбіну! Могутньої ГЕС! Дністровська долина, Що каже вся... "Єс!" Ти могутня ріка! Та й ось твое гирло! Скоро вже море! Що напуваєш ти силой! А ось вже лиман! Великий, твій власний! Та й стародавня фортеця! І турист уже класний! А далі Затока... Що стоїть та косі. Та й розляглась біля порту... Куди спішать кораблі! І Чорне вже море, Неспокійне ніколи! І морськії простори, Недосяжні нікому! Приплила ти річечка... У пункт свій останній... І солона водичка... Здійснила твій намір!
2021-08-19 11:30:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1325
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1580