Річечка
MixMax M
Ой же ти річечка Витікаєш з струмочка, Прозорая водичка, Гірськая дочка. Та витік же твій Височить над горами, Та й водиця твоя Подорожує краями. Та й народилася ти На Карпатських схилах, Та й набралася сили, На гірських полонинах. Тече твоя водиця, Та й через ліси, Напоїться ялиця, Та й хитрі лиси. Тече твоя водиця, Та й вже поля з'явились, Ти вже не струмок! А ось і люди напились! Тече собі далі, Пливе в далечінь, Та й напуває пшениці, Що ростуть наче вгодований кінь. Та й крутиш ти млин, Що стоїть на воді. Ти вже не струмок! А річка тоді! Ти бішиш наче звір! І в день, і в ночі! Та й мелиш пшениці, Що підуть до печі! І ще одна річка, З'єдналась з тобою. Та гарна то звичка, Єднатись душою. Течеш собі далі, Та й камінь вже ріжеш! Ти могутня ріка! Та й прудко вже біжиш! Ти великий Дністер! Та й каньйон вже створила! Ти гігантський Дністер! Та й з тобою сила! Та й заводиш ти фабрики! Міццю своєю! І робиш енергію! Водою своєю! Крутиш турбіну! Могутньої ГЕС! Дністровська долина, Що каже вся... "Єс!" Ти могутня ріка! Та й ось твое гирло! Скоро вже море! Що напуваєш ти силой! А ось вже лиман! Великий, твій власний! Та й стародавня фортеця! І турист уже класний! А далі Затока... Що стоїть та косі. Та й розляглась біля порту... Куди спішать кораблі! І Чорне вже море, Неспокійне ніколи! І морськії простори, Недосяжні нікому! Приплила ти річечка... У пункт свій останній... І солона водичка... Здійснила твій намір!
2021-08-19 11:30:23
2
0
Інші вірші поета
Думки Справжній письменник Берізонька Це лиш слова!
Інші поети
Boygene Borice
@theMiracol
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2800
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3318