Справжній письменник
Багато хто називає себе письменником, Але це лиш пусті слова. Нагороджений натхненням випадком, Не заслуговує на це звання. І той, хто пише шаблонами, Ті, хто у школі вивчаються нами, Хто ділиться народними думками, Хто у цьому світі шанується роками. Не має права так зватися багато хто. Наприклад, той, хто пише не свою думку. Той, кого суспільство тягне у болото. Той, чиїми руками пише народ. Він не показує свою суть, Свою відмінність, унікальність, Для нього довгий путь Та він ніколи не опиниться на сходинці останній. І завжди буде стояти На самому початку цієї дороги. Копіювати вірші про кохання, мати, Та індивідуальність свою далі втрачати. Люди думають, що їх вірші геніальні і глибокі. Та чи можна називати так просту уважність? Тобі не дають сказати очевидний докір. Називають недозрілим, нерозумним. Та я бачу, що це зовсім не так. І я бачу те, що не помічають вони. Я не дивуюсь коли бачу простий літак І не роблю з себе образ справжнього поета. Я не люблю вірші за їх звучання. Я не бачу глибини у філософії наших поетів. Я не оцінюю результат за авторські старання І не називаю звичайну уважність геніальністю. Хіба є геніальність у вірші про мати? Хіба є геніальність у спогадах про юність? Чи геніальний твір про те, як правильно кохати? Чи, може, шаблонні твори краще не писати? Чи, може, схожих творів є мільйони? Може, вони всі зливаються в єдине ціле? Всі беруть однакові шаблони, Тому і твори давно втратили свою геніальність. Коли пишеш вірші про кохання Й мовиш про пташиний спів, Тематика "Материнське зітхання", Тоді мене бере гнів! Я наповнююся злістю! Очі червоніють! Бо ти перестав існувати! А інші це не розуміють. "Особистісь". Багато фраз стоїть за цим словом... Та коли ти мислиш як усі, Мене за тебе бере сором! Бо це - НЕ унікальність! Це - НЕ ти сам мовиш! Соціум - знищує твою особистість, Мовлячи твоїми вустами, поки ти ґави ловиш! "Ти знаєш, що ти людина? Знаєш, що ти унікальний?" Сміявся з вас, як звали мене ще "дитина"! Але зараз - мені вже не смішно! Мене бере сором Із вкрапленнями чистої ненависті, Що роками поглинали мій розум, Під впливом клоунади "мистецтва". І цирк цей триватиме й далі, Травитиме думки людські. Як не винесуть читачі із цього віршу моралі - Тіло "культури" покриють нові рубці. Спаліть до біса свій підручник! Розвійте попіл віршів писаних шаблонами! І перейдіть в нову освічену епоху, Щоб гівно-письменники навіки стали клоунами!
2024-01-26 22:08:08
1
0
Схожі вірші
Всі
Emotions/эмоции
ENGLISH;I am happy, when the sun shines bright and your smile is genuine.I am sad,when the rain pours down and your eyes flood with tears.I am angry,when you lie and are selfish.I am jelous,when you spend your time with everyone but me.I am excited,when I know I have a day ahead with only you.I am worried,when your promises are slipping away from my reach.I am heartbroken,when you prove to me I will forever be alone.I am scared,when my nightmares turn into a reality.I am lonely,when you walk away for good.I am so damaged,when you break my heart over and over again.. I am tired,when I feel all these emotions at once.I feel so alone,that I'm starting to like it that way.I feel too many emotions,and that's what makes me human.I feel things,and that is something I'm not capable of stopping.I am not going to hide away my emotions,because without them I mean nothing,with out them I am nothing. Lillian *Sorry about errors* RUSSIAN; Фамили счастлив, когда ярко светит солнце и "твоя улыбка искренняя". Мне грустно, когда льет дождь, а твои глаза наполняются слезами. Я злюсь, когда ты лжешь и эгоистичен. Я болею, когда ты проводишь время со всеми, кроме меня. Я взволнован, когда я знаю, что у меня впереди только один день. Я волнуюсь, когда твои обещания ускользают от моей досягаемости. Я с разбитым сердцем, когда ты Докажи мне, что я навсегда останусь один. Мне страшно, когда мои кошмары превращаются в реальность. Я одинок, когда ты уходишь навсегда. Я так поврежден, когда ты разбиваешь мне сердце снова и снова .. Я устал , когда я чувствую все эти эмоции одновременно. Я чувствую себя настолько одиноким, что мне это начинает нравиться. Я чувствую многие эмоции, и это то, что делает меня человеком. Я чувствую вещи, и это то, что я Я не собираюсь прятать свои эмоции, потому что без них я ничего не значу. Лилиан и моя дорогая подруга Фиалка Я скучаю по ультрафиолету LILLIAN xx
47
20
4575
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2708