Це був лиш сон!
Це був лиш сон! Ти прокидаєшся Бачиш відомість Собою пишаєшся Покидаєш свідомість! Мариш завжди І в день і в ночі... Покидаєш себе Через біль кричучи! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Відомості хочу! Не хочу здаватись!" Крики твої розійшлись навсібіч Дивлячись на тебе Всі думали... "Дічь" "Ні, я не хочу! Не хочу тікати! Я тут бути хочу! Я хочу літати!" Мрії твої! Тільки здійснились! Та віки твої! Геть не змінились! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Я тут бути хочу! Книжками займатись" ........... Та пролетіла мить... Та й прапор вже не майорить... Та й пташка уже не співає... Та й твори твої вже ніхто не читає... Прокинувся ти... Це був лиш сон... Засмучений ти!... Бо немає людей, що кричать... Твоє... Ім'я... В... Унісон...
2021-08-05 14:05:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016