Це був лиш сон!
Це був лиш сон! Ти прокидаєшся Бачиш відомість Собою пишаєшся Покидаєш свідомість! Мариш завжди І в день і в ночі... Покидаєш себе Через біль кричучи! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Відомості хочу! Не хочу здаватись!" Крики твої розійшлись навсібіч Дивлячись на тебе Всі думали... "Дічь" "Ні, я не хочу! Не хочу тікати! Я тут бути хочу! Я хочу літати!" Мрії твої! Тільки здійснились! Та віки твої! Геть не змінились! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Я тут бути хочу! Книжками займатись" ........... Та пролетіла мить... Та й прапор вже не майорить... Та й пташка уже не співає... Та й твори твої вже ніхто не читає... Прокинувся ти... Це був лиш сон... Засмучений ти!... Бо немає людей, що кричать... Твоє... Ім'я... В... Унісон...
2021-08-05 14:05:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4378