Це був лиш сон!
Це був лиш сон! Ти прокидаєшся Бачиш відомість Собою пишаєшся Покидаєш свідомість! Мариш завжди І в день і в ночі... Покидаєш себе Через біль кричучи! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Відомості хочу! Не хочу здаватись!" Крики твої розійшлись навсібіч Дивлячись на тебе Всі думали... "Дічь" "Ні, я не хочу! Не хочу тікати! Я тут бути хочу! Я хочу літати!" Мрії твої! Тільки здійснились! Та віки твої! Геть не змінились! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Я тут бути хочу! Книжками займатись" ........... Та пролетіла мить... Та й прапор вже не майорить... Та й пташка уже не співає... Та й твори твої вже ніхто не читає... Прокинувся ти... Це був лиш сон... Засмучений ти!... Бо немає людей, що кричать... Твоє... Ім'я... В... Унісон...
2021-08-05 14:05:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1814
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596