Маска
Байдужість і ненависть тихо крадеться,
Розпалюють полум'я в серці моєму.
Життя нескінченно чорним здається,
Не бути йому безтурботним напевне.
За дверима минуле неначе чекає,
Мене, ніби срібло, воно сторожує.
Минуле мене чомусь не минає,
І тіло моє, наче біль, контролює.
За спиною сотні усмішок і радість,
І мільйон позитивних емоцій.
А поруч із ними безглуздя і слабкість,
І дивляться в спину ненависні очі.
Маски, що зірвані мной ненароком,
Під ноги я кинула вам на прощання.
Я далі і далі стаю з кожним кроком,
Сподіваюсь, твоя маска була остання.
2023-02-06 08:31:52
7
2