Маска
Morgana Beth
Байдужість і ненависть тихо крадеться, Розпалюють полум'я в серці моєму. Життя нескінченно чорним здається, Не бути йому безтурботним напевне. За дверима минуле неначе чекає, Мене, ніби срібло, воно сторожує. Минуле мене чомусь не минає, І тіло моє, наче біль, контролює. За спиною сотні усмішок і радість, І мільйон позитивних емоцій. А поруч із ними безглуздя і слабкість, І дивляться в спину ненависні очі. Маски, що зірвані мной ненароком, Під ноги я кинула вам на прощання. Я далі і далі стаю з кожним кроком, Сподіваюсь, твоя маска була остання.
2023-02-06 08:31:52
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Вав❤️
Відповісти
2023-02-06 08:45:12
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Дуже цікаво ❤️
Відповісти
2023-02-06 13:17:40
Подобається
Інші категорії
Ода Любовні Подійні Гумористичні Пейзажні Історичні
Інші поети
iriana clem
@iriana_clem
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9327
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617