Малюю
Максим Верман
На тихім небі закотилось сонце, А я сиджу і сльози на папері, То я малюю зорі й місяць у віконці, І хтось тихесенько постукує у двері. Непевно, відчиню, бо може, то - кохання, Шукав його вночі, і вдень, і зрання, Знайшов лиш сум й гарячі муки, А був готовий впасти в ніжні руки. Невже моя любов де-інде стукає у двері? А я не чую, навіть і не знаю. Сиджу, малюю зорі, і чекаю, Чекаю, що ще встигне до вечері.
2019-06-09 19:48:43
7
0
Інші вірші поета
Дзеркало(а)
Інші поети
ami
@sourami
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4707
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2347