Малюю
На тихім небі закотилось сонце, А я сиджу і сльози на папері, То я малюю зорі й місяць у віконці, І хтось тихесенько постукує у двері. Непевно, відчиню, бо може, то - кохання, Шукав його вночі, і вдень, і зрання, Знайшов лиш сум й гарячі муки, А був готовий впасти в ніжні руки. Невже моя любов де-інде стукає у двері? А я не чую, навіть і не знаю. Сиджу, малюю зорі, і чекаю, Чекаю, що ще встигне до вечері.
2019-06-09 19:48:43
7
0
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Фія
@sofiaaa_k
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3422
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2032