Вірші
Дзеркало(а)
На мене не направлено 100 дзеркал,
Дзеркало лише одне,
Воно відбиває усе мізерне і лихе,
Усе те нице, що в мені є.
На мене не направлено і 50 дзеркал,
Дзеркало лише одне,
Воно відбиває усе світле і прекрасне,
Усе ідеальне, що в мені не живе.
Дзеркало лише одне,
І я б'ю його, клею, знову б'ю.
Розбитим, здається, що тих дзеркал 10,
Але, знаю, дзеркало лише одне.
Як віддзеркалюється моє нутро,
То помирає щось живе.
Коли дзеркало дивиться на Бога,
То народжується те, що в мені не живе.
І ось кімната: тут 1000 дзеркал.
Бачу достатньо - усього себе.
Дивлюсь, і розумію, що дзеркало лише одне.
Одне моє.
Бо достатньо одного, щоб побачити все.
П.с. потік свідомості. Майже верлібр.
"100 дзеркал спрямовано на мене" (В. Стус).
4
0
586
Малюю
На тихім небі закотилось сонце,
А я сиджу і сльози на папері,
То я малюю зорі й місяць у віконці,
І хтось тихесенько постукує у двері.
Непевно, відчиню, бо може, то - кохання,
Шукав його вночі, і вдень, і зрання,
Знайшов лиш сум й гарячі муки,
А був готовий впасти в ніжні руки.
Невже моя любов де-інде стукає у двері?
А я не чую, навіть і не знаю.
Сиджу, малюю зорі, і чекаю,
Чекаю, що ще встигне до вечері.
7
0
692
