ذاتُ ليل

Mr Black

ذاتُ ليل سألتُ النجوم عنكِ لم أبكي فقط دمعت عيناي لكِ إين أنتِ ولا أريد سوى أن تكتُبي عني .. تشبثتُ مع النجوم وحدثتُها عن شعري وقصائدي ونثري عن قصصي بكِ وإليكِ كتبتُكِ نجمة فوق سمائي لا تغيب عن ليلي وإذا فقدتُكِ لجأتُ لكِ أنتِ ..نجمةٌ أنتِ ترتدي أجمل ما عندي من حروفي وألحاني وأغنياتي كُلما كتبتُكِ حرفاً زاد بعيني جمالُكِ .. صديقتي أنتِ لا .. لا بل أكثرُ من ذلكَ يا حبيبتي تعالي بجانبي وأقرأي كفي أم اقرأي عيني التي بِها أنتِ كم وقفتُ على محرابُكِ وبيدي رسائِلُ شوقي .. نجمةٌ أنتِ أُقبلُ كفُكِ وأنظرُ إلى عينيكِ وتُزهِرُ خدُكِ أنتِ جميلتي وتبقيّنَ جميلتي إلى الأبدي.. من على شُرفتي والنجومُ حولي تكتبُ لكِ أنتِ قطعةٌ من القمرِ أنتِ كتابي وانتِ نبضُ القلبِ في الجسدِ ..

2018-05-23 15:59:45

Інші вірші поета

لم يحدث ان التقينا من قبل أنا أحطم قيودي الكاف

Інші поети

Tudor

@Tudor_ya

Black Hole

@Black_Hole

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14761

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5419