عزيزتي غزة
Mr Black
عزيزتي غزة! لم يتبقى سوى بضع أيامٍ لأتخرج من الجامعة. قلت حينما كنت في السنة الأولى من الجامعة، بأن الوضع لن يبقى على هكذا، بدأت الجامعة بعد حربٍ طاحنة كان الأحمر والأسود يملأ حياتنا، لكن ضوء الشمعة كان مشتعلاً في بداية الدراسة. توالى انطفاء الشمعة، بعد سنين الجامعة الأربعة. حظنا نحن التعساء في هذا العالم هكذا، من أجل سياسة قذرة تجعل بيني وبين أحلامي كما بين الأرض والسماء. لم أخف في حياتي من مستقبلي إلا وأنا على عتبات التخرج! عمل! سفر! بطالة! ماذا ينتظرني!!!! عزيزتي غزة، لقد بصقت علينا وأطفأتي ما بداخلنا من أمل. ليس السبب منكِ، إنما من تجار الدم من قادة هذا الوطن! أصبحت الهواجس وخوفي الكبير -رغم الراحة المادية في عائلتي- إلا أنني لا أستطيع أن أظل متواكلاً معتمداً. أريد أن أشعر بأني موجود! حتى أنني سئمت التطوع في هذا البلد السارق. عزيزتي غزة، شكرًا جزيلًا لكِ!
2018-05-29 16:09:18
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Soso Soso
💕💕 فعلا
Відповісти
2018-05-29 16:18:28
1
Інші вірші поета
النهايه أنا لستُ حزينًا حب الشخصين
Інші поети
Almost_holy
@Almost_holy
Park Joyeol
@Loey88jojo61
Hania K.G.
@ArkCrimson
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1893
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12371