عزيزتي غزة
عزيزتي غزة! لم يتبقى سوى بضع أيامٍ لأتخرج من الجامعة. قلت حينما كنت في السنة الأولى من الجامعة، بأن الوضع لن يبقى على هكذا، بدأت الجامعة بعد حربٍ طاحنة كان الأحمر والأسود يملأ حياتنا، لكن ضوء الشمعة كان مشتعلاً في بداية الدراسة. توالى انطفاء الشمعة، بعد سنين الجامعة الأربعة. حظنا نحن التعساء في هذا العالم هكذا، من أجل سياسة قذرة تجعل بيني وبين أحلامي كما بين الأرض والسماء. لم أخف في حياتي من مستقبلي إلا وأنا على عتبات التخرج! عمل! سفر! بطالة! ماذا ينتظرني!!!! عزيزتي غزة، لقد بصقت علينا وأطفأتي ما بداخلنا من أمل. ليس السبب منكِ، إنما من تجار الدم من قادة هذا الوطن! أصبحت الهواجس وخوفي الكبير -رغم الراحة المادية في عائلتي- إلا أنني لا أستطيع أن أظل متواكلاً معتمداً. أريد أن أشعر بأني موجود! حتى أنني سئمت التطوع في هذا البلد السارق. عزيزتي غزة، شكرًا جزيلًا لكِ!
2018-05-29 16:09:18
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Soso Soso
💕💕 فعلا
Відповісти
2018-05-29 16:18:28
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12521
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2874