عزيزتي غزة
Mr Black
عزيزتي غزة! لم يتبقى سوى بضع أيامٍ لأتخرج من الجامعة. قلت حينما كنت في السنة الأولى من الجامعة، بأن الوضع لن يبقى على هكذا، بدأت الجامعة بعد حربٍ طاحنة كان الأحمر والأسود يملأ حياتنا، لكن ضوء الشمعة كان مشتعلاً في بداية الدراسة. توالى انطفاء الشمعة، بعد سنين الجامعة الأربعة. حظنا نحن التعساء في هذا العالم هكذا، من أجل سياسة قذرة تجعل بيني وبين أحلامي كما بين الأرض والسماء. لم أخف في حياتي من مستقبلي إلا وأنا على عتبات التخرج! عمل! سفر! بطالة! ماذا ينتظرني!!!! عزيزتي غزة، لقد بصقت علينا وأطفأتي ما بداخلنا من أمل. ليس السبب منكِ، إنما من تجار الدم من قادة هذا الوطن! أصبحت الهواجس وخوفي الكبير -رغم الراحة المادية في عائلتي- إلا أنني لا أستطيع أن أظل متواكلاً معتمداً. أريد أن أشعر بأني موجود! حتى أنني سئمت التطوع في هذا البلد السارق. عزيزتي غزة، شكرًا جزيلًا لكِ!
2018-05-29 16:09:18
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Soso Soso
💕💕 فعلا
Відповісти
2018-05-29 16:18:28
1
Інші вірші поета
تمنت منتصف اليل تمزيقُ الذكريات كيف أصبحت الشخص الذي أنت عليه اليوم
Інші поети
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11539
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15942