Важкий світ
Автор Без Души
А все навкруг, вогнем вже запалало, І знищили давно вже ми, Все те що наші пращури так важко будували, В очах вже наших щирості немає навіть краплі, І світ вже поринає в пітьму і не довіру, Ми так хотіли бути в двох щасливі, Та не судилось мрії збутись цій. У людства вже немає того щасливого кінця, І у людей любові теж нема, Ти в ненависті кожен день живеш, І щирості ти зовсім не зазнав, Ми вже давно з тобою так живем А все навкруг вогнем вже запалало, І з цим нічого зовсім ми не робим.
2021-06-16 18:02:11
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Ця тема не повинна залишити вдумливого читача байдужим! Дякую за вірш 💫
Відповісти
2021-08-05 21:37:28
Подобається
Автор Без Души
@Мілена_Мі дякую гарно, за ваш коментар дуже приємно💜
Відповісти
2021-08-06 16:02:09
Подобається
Інші вірші поета
Ті самі друзі що в тумані заблукали Одні пішли, а інші вже десь на підході Минуле Мій день
Інші поети
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2794
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2110