Важкий світ
Автор Без Души
А все навкруг, вогнем вже запалало, І знищили давно вже ми, Все те що наші пращури так важко будували, В очах вже наших щирості немає навіть краплі, І світ вже поринає в пітьму і не довіру, Ми так хотіли бути в двох щасливі, Та не судилось мрії збутись цій. У людства вже немає того щасливого кінця, І у людей любові теж нема, Ти в ненависті кожен день живеш, І щирості ти зовсім не зазнав, Ми вже давно з тобою так живем А все навкруг вогнем вже запалало, І з цим нічого зовсім ми не робим.
2021-06-16 18:02:11
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Ця тема не повинна залишити вдумливого читача байдужим! Дякую за вірш 💫
Відповісти
2021-08-05 21:37:28
Подобається
Автор Без Души
@Мілена_Мі дякую гарно, за ваш коментар дуже приємно💜
Відповісти
2021-08-06 16:02:09
Подобається
Інші вірші поета
Для друга якого вже нема Одні пішли, а інші вже десь на підході Ті самі друзі що в тумані заблукали Минуле
Інші поети
Koga- Chan
@cute_cat_2411
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3636
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661