Важкий світ
А все навкруг, вогнем вже запалало, І знищили давно вже ми, Все те що наші пращури так важко будували, В очах вже наших щирості немає навіть краплі, І світ вже поринає в пітьму і не довіру, Ми так хотіли бути в двох щасливі, Та не судилось мрії збутись цій. У людства вже немає того щасливого кінця, І у людей любові теж нема, Ти в ненависті кожен день живеш, І щирості ти зовсім не зазнав, Ми вже давно з тобою так живем А все навкруг вогнем вже запалало, І з цим нічого зовсім ми не робим.
2021-06-16 18:02:11
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Ця тема не повинна залишити вдумливого читача байдужим! Дякую за вірш 💫
Відповісти
2021-08-05 21:37:28
Подобається
Автор Без Души
@Мілена_Мі дякую гарно, за ваш коментар дуже приємно💜
Відповісти
2021-08-06 16:02:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2566
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3126