У когось ще таке бувало, чи лише у мене? От живете ви собі, працюєте, і ніби вже все добре, але вам щось не так, відчуваєте себе загнаною в клітку, відчуваєте що це не те що ви хотіли. І просто стоїте в ступорі, від незнання, що маєте робити далі, як бути!

Чи займаєтеся ви тим що любите? Я хочу продовжувати писати, але всі кажуть мені перестати, що це не моє, але я не хочу, тому зараз я запитую вашу думку!

Часто в буденному житті ми забуваємо про одну дуже важливу річ, яка мала б бути на першому місці в житті. Про себе. За своє не довге життя, я вже встигла зустріти дуже багато людей і навіть дітей, які забули про себе. Вони почали жити не для себе, а для інших, для батьків, чи коханих, але аж ніяк не для себе. Власне я думала, що зі мною такого не буде ніколи, та чим далі я замислювалася над життям цих людей, тим ясніше для мене ставало моє життя, поки в один прекрасний день я не зрозуміла, що я теж так живу, і вже дуже давно. Думаю ще з часів дитинства це все починається. Робимо все як хочуть рідні, тому що з дитинства нас вчили, що дорослі, вже прожили частину життя і знають краще ніж ми, тому їх потрібно слухати, думаю багато хто з вас зустрічався з цією фразою, а ті хто не чув її щасливчики. Я не буду говорити, що не потрібно слухати дорослих, в деяких випадках краще прислухатися до їх думки, а в деяких краще прислухатися до себе. Ця фраза змушували нас і надалі робити те що хочуть дорослі , наприклад йти вчитись де нам радили інші, зі мною теж таке було, мені багато людей рідних і навіть чужих для мене радили йти вчитися на медичний факультет, тому що багато хто з моєї сім'ї медик, ще трохи і я б точно пішла туди, от тільки одна розумна людина сказала мені подумати добре і обрати те що подобається, не знаю чому та я послухала її, і знаєте це поки що єдине про що я не шкодую, адже хоч моя професія і не легка та я обрала її сама. Будучи вже старшою, мені забороняли казати людям те, що я думаю, якщо ця думка не співпадала з думкою рідних, а сказати щось не дуже приємне людині яка образила мене, також не можна було, аргументували цю заборону тим, що я не маю звертати увагу на цих людей, але як не звертати увагу на людей які відкрито ображають вас?! Цього я до тепер не розумію. Є дуже багато речей які показують на те що ви живете не для себе, це були короткі розповіді про рідних які трапилися зі мною, але є речі які я помічала в інших людях, наприклад одна моя знайома можна сказати жила для свого коханого, а не для себе, він завжди говорив, що їй і самій добре, навіщо їй друзі, і потрохи вона почала переставати спілкуватися з друзями. Вона завжди вдягала яскраві речі, які їй дуже личили, та з часом він почав наводити її на думку, що їй так не личить, що їй краще вдягатися стримано, вона теж так робила, для мене це було дуже дивно. Та з часом, не знаю що сталося між ними чи то йому щось не так було, чи вона зрозуміла, що живе не своїм життям, та стосунки між ними розірвалися. Думаю це на краще, адже тепер вона може почуватися вільно. Якщо у вас теж були ситуації в яких ви не думали про себе, чи про те що хочете ви, спираючись на те що іншим краще знати, напишіть в коментарях, буду рада прочитати ваші історії. Строго не судіть, я тільки почала писати, висловлювати свої думки в тексті.