Блог
Всі
Новини, Цікаве
Слава Україні! 🇺🇦
Всім доброго дня! Я радо вертаюсь в цей додаток. Ці місяці Я не сиділа на місці і вже маю свій телеграм канал. Було багато вагань, але любов до поезії і української мови перемогла.
https://t.me/literatureforus на цьому телеграм каналі Я не лише публікую свої вірші, а й поезію великих українців. Буду вдячна за підтримку! Ми робимо спільну справу, бо лише від нас залежить подальша доля української літератури!! 💙✨
9
125
! Дуже важливо !
Новини, Цікаве, Думки вголос
Всім привіт! Мене не було тут два місяці. І Я не планувала сюди повертатися. Але вчора мене щось змусило закачати цей додаток І завдяки підтримці деяких людей Я наважуюся розказати вам про це. Нічого страшного по суті не сталося. Мене просто обдурили. Для всіх не секрет, що тут влаштовують безліч конкурсів. Так от, Я взяла участь у конкурсі "Музыка нас связала 2021" ( це було у травні) Був перший тур ( написання вірша за мотивами пісні) і фінал ( треба було вислати їм свій найкращий вірш, або написати новий) . Я пройшла у фінал) І вислала свій вірш : https://www.surgebook.com/milena_mi/poem/podivisya . Через деякий проміжок часу Я побачила, що той акаунт І конкурс зник. ( акаунт "Школа Искусств") Я зрозуміла, що Я фактично сама дозволила себе обдурити і в мене вкрали вірш. Мені було образливо... Я довгий час не могла нічого написати. І не бажала повертатися І щось тут публікувати. Але Я була не права. Про таке не можна мовчати, хоча б тому що ця історія може застерігти І допомогти людям.
Любі читачі, хочу спитати у вас, що ви думаєте про цю ситуацію? Чи варто мені знову з'явитися тут?
І чи траплялися з вами подібні ситуації? Можливо, вам є що розказати... Те, що допоможе людям.🥰🤫😇🎇🗝💞
Буду вдячна за розуміння І ваші коментарі. 💙🌠
Вітаю із Великодніми святами)
Думки вголос
Всім привіт! Вітаю із Великоднем! 💙Бажаю вам здоров'я, гарного настрою і смачної Пасхи! 🔆🎉🎊🎉🎊
9
52
Вірші
Всі
Вона стерегла його секрети..
Вона стерегла його секрети,
Вона чекала на нього невтомно.
Малювала кожну ніч портрети,
Дивилася в небо на ночі чорні.
Вона так сміялась, що заплакатись можна..
Лише раз на сто років стрічають подібні зізнання.
Вона не думала,що бодай на щось спроможна,
Та зустріла кохання.
Поки пишуться пісні і цитати,
Вона просто хоче його пам'ятати.
І любити так щиро, немов уперше,
Не забути жодне з його звершень.
Вона буде битися проти світу,
Попри зло,біль і ненависті завісу.
Її серце при цьому шалене й глибоке,
І він знає про її джерела й уроки.
І він знає про кожну з її поразок.
І вона для нього відкрилася,наче книга.
Він каже,що біль минає із часом.
Але очі не брехатимуть нині.
Її історії можуть бути найкращою прозою в світі.
Та їх, як і її, ніхто не побачить.
Відстань з'їдає щасливі миті.
Ніхто не знає, ніхто не бачить.
5
3
302
Одна із тисячі історій..
Оленка.12 років було взимку.
Тоді ще зробили їй святковий знімок.
Оленка стоїть, в руках тримає торт,
В очах дитяча радість бринить навколо турбот.
Тоді ще Оленка не знала що таке страх,
Дивилась на чарівний світ, що здавався без вад.
Одного разу в ночі хтось постукав у двері.
Оленка більше не вірить в добро і хоче вернутися в іншу еру.
Кажуть, вона мала, багатьох речей не розуміє.
Мабуть, не хочуть забирати хоча б в дитини надію.
Але їй багато роз'ясняти не треба.
Тато пішов воювати, Оленка почула сирену.
За мить вони з мамою вже у підвалі,
Там Оленка зустріла людей, подумала "як на вокзалі! "
У кожного з них в очах вона бачила сльози й страх.
Оленка почала сумніватися, що є, як в казках, добрий птах.
Оленка встає під звуки сирен– знайомий будильник.
Вчора потрапив снаряд у сусідній будинок.
Оленка не знала, як на це відреагувати,
Боялась дивитись туди, де раніше була чиясь хата.
Люди казали мамі, що треба кудись тікати.
Мала тоді весь день не виходила із кімнати.
А потім, коли вона була у бабусі– повідомили новину,
Що ракета зачепила кухню , в якій мама готувала їжу.
І тепер Оленку забрала тітка, сестра мами.
Дівчинку тепер поселили десь в Польщі, сказавши щоб перечекала.
Оленка мовчала,кричала лише німота,
Оленці 13 , на фото в її погляді мерзлота.
5
1
323
Що вона знала про нього?
Що вона знала про нього?!
Багато. Особливо, враховуючи те, що вони незнайомі.
Він просто жив у сусідній кімнаті,
Ховаючи серце своє за стіною.
З ним у кімнаті жив спортмен і зануда,
І він тікав звідти подалі.
Гуляв по місту, рахував секунди
Того часу, що на очах минає.
Потім заходив в кав'ярню, кожного разу в іншу.
Хотів замовити каву, але завжди виходив ні з чим.
Намагався не звертати уваги на жорстокий світ,
А потім вертався в кімнату і знову жив як всі.
6
2
237
