Вірші
Ті самі друзі що в тумані заблукали
Коли тобі погано,
Ніде нема нікого,
Усі немов в тумані заблукали.
А ти сидиш на лавочці один
І думаєш, куди ж вони пішли?
Чому з тобою зараз їх нема?
Чому як важко всі вони пішли?
А я скажу чому так сталося погано
Бо їм усім на тебе наплювати.
Вони сидять десь веселяться, і всеодно на тебе їм.
Вони щасливі, і діла їм нема до твоїх справ.
А ти сумуєш і не розумієш чому так?!
6
4
313
Важкий світ
А все навкруг, вогнем вже запалало,
І знищили давно вже ми,
Все те що наші пращури так важко будували,
В очах вже наших щирості немає навіть краплі,
І світ вже поринає в пітьму і не довіру,
Ми так хотіли бути в двох щасливі,
Та не судилось мрії збутись цій.
У людства вже немає того щасливого кінця,
І у людей любові теж нема,
Ти в ненависті кожен день живеш,
І щирості ти зовсім не зазнав,
Ми вже давно з тобою так живем
А все навкруг вогнем вже запалало,
І з цим нічого зовсім ми не робим.
4
2
404
Мій день
Цей вірш я написала тільки що і нічого не виправляла, це все що в мене зараз в голові, строго не судіть, сьогодні день мого народження☺️😔
.....................................................................
І от настав той день, якого так боялась.
Це день коли в цей світ проникла я,
І ніби добре все,
таке хороше свято
Та щось мені сьогодні все не так.
Ці привітання ніби щирі, а ніби й ні.
І люди всі до мене з посмішкою лізуть,
А я ж прекрасно знаю, що терпіть вони мене не можуть,
І я їх впринципі тако ж не можу.
З дитинства свято це таке для всіх важливе було,
А зараз що?
А зараз я боюсь його,
Воно мене до смерті швидко так веде.
4
0
361
Одні пішли, а інші вже десь на підході
Не бійтесь, що ви втратили людину,
Бо доля має плани на усіх,
Якщо одна пішла, то інша вже десь на підході.
Життя, не залишає тих кого не треба,
Воно завжди їх забирає геть,
І може вам, спочатку буде важко
І зразу, цього ви не сприймете ніяк,
Та час покаже вам, що краще було так,
І хто пішов, той просто кращим місце залишив.
2
0
225
Минуле
Дивлюся в далечінь,
І боляче стає
Це все минуле в серце б’є безжально.
Воно не покидає голову мою.
І жити просто не дає,
А я дивлюся в далечінь, і сльози навертаються на очі,
Воно таке прекрасне і болюче
Оте минуле, згадане душею
Воно для мене ніби білий цвіт
Який з’являється лиш раз на рік,
Воно завжди таке болюче і прекрасне
І серце розриває воно вмить.
2
0
267
Поговоримо
Давай з тобою поговоримо, про наболіле,
Про те, як важко нам буває час від часу,
Про те, як ми з середини себе з’їдаєм,
А зверху, милу посмішку ми накладаєм,
І так живемо що дня, і що неділі,
Буває важко нам
І хочеться обличчя здерти вже,
Та ні, і далі терпим ми,
А хочеться, за чашкою смачної кави,
Про наболіле вже поговорить,
Та рідко в кого є людина, яка за чашкою смачної кави,
Послухає твою історію сумну,
І скаже: «добре буде все», « я допоможу», « ти впораєшся з цим»,
Тепер вже люди стали злими,
І ти їм, душу відкривать не хочеш,
Бо знаєш, що до неї сильно плюнуть,
І що історію твою не зрозуміють.
І замість слів підтримки, отримаєш лиш посмішку фальшиву,
І всі твої слова й історії сумні,
Вона піде, і іншим донесе,
І буде важко жить тобі,
Про наболіле, вже не буде з ким поговорить!
1
0
232
Кінець
Коли здається, що кінець вже близько,
І вже нічого зовсім не змінить,
Життя здається є коротке наче мить
І що нічого, ще ти не зробив,
А він вже тут, нещасний той кінець,
Прийшов уже, стоїть, і тихо каже "жди мене" !
А я не можу, боляче мені,
І серце розривається на частки,
Бо стільки всього я ще міг зробити,
А він вже тут, проклятий цей кінець.
Ти думаєш ти молодий?
і стільки всього встигнеш ще зробить?
Та тільки, є ще річ одна, яку запам'ятати мусиш ти!
Кінець той прийде, швидше ніж за мить,
І ти не знаєш!
коли настане мить ота!
Тому живи як хочеться тобі,
роби вже зараз те що відкладеш на завтра.
Бо ж ти не знаєш чи буде то завтра!
Будь ласка, строго не судіть!
Один з моїх олюблених віршів написаних цієї зими.
3
0
321
Без назви
Інколи зошит я в руки візьму,
І думок я доволі вже там напишу,
Хочеться дійсно важливого трохи,
Та в голову лізе лиш сум і журба,
Так хочеться, чогось що люди оцінять,
Що настрій підніме мені і тобі,
Та в голову лізе лиш сум і журба,
та я не здаюся!
і хочу сказати,
Що зошит, ще не один я спишу
Для вас мої любі й хороші.
Життя - це річ не проста!
Сьогодні сум і журба,
А завтра вже свято і сміх.
Нам потрібно навчитись жити із цим,
І річ важливу весь час пам'ятати,
За чорною завжди біла іде.
І з цим не посперечаєшся ти.
Якщо в житті в тебе щось не гаразд,
Пам'ятай!
завтра все зміниться так і знай!
Не можу придумати назву! В когось є ідеї для назви цього вірша?
3
1
275
Для друга якого вже нема
Ти при житті був як білий ангел.
Дарив ти радість і добро.
Не вірю я у те що більше не зустріну я тебе,
І не почую серця твого стук,
Не гляну в очі наповнені іскрини
І не побачу усмішки твоєї,
Ти жив для нас
І був мов Аполон,
Тепер тебе нема і я у це не вірю ..
Невже це все не жарт?!
І сталось це насправді.
Я в це не вірю і ніколи не повірю.
Ти знай я вірю ти це бачиш.
І сльози рідних відчуваєш..
Тебе ми не забудем.
І в серці вічно з нами будеш!
2
0
298
