Без назви
Автор Без Души
Інколи зошит я в руки візьму, І думок я доволі вже там напишу, Хочеться дійсно важливого трохи, Та в голову лізе лиш сум і журба, Так хочеться, чогось що люди оцінять, Що настрій підніме мені і тобі, Та в голову лізе лиш сум і журба, та я не здаюся! і хочу сказати, Що зошит, ще не один я спишу Для вас мої любі й хороші. Життя - це річ не проста! Сьогодні сум і журба, А завтра вже свято і сміх. Нам потрібно навчитись жити із цим, І річ важливу весь час пам'ятати, За чорною завжди біла іде. І з цим не посперечаєшся ти. Якщо в житті в тебе щось не гаразд, Пам'ятай! завтра все зміниться так і знай! Не можу придумати назву! В когось є ідеї для назви цього вірша?
2021-02-16 12:04:47
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Автор Без Души
цікава ідея, дякую я подумаю❣️
Відповісти
2021-02-17 18:15:36
Подобається
Інші вірші поета
Ті самі друзі що в тумані заблукали Одні пішли, а інші вже десь на підході Поговоримо Кінець
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9327
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402