عندما يتحدث الشوق
التقط هاتفه ليبعث برسالة لتلك التي ترك معها قلبه: «لَـهِـيـبُ الـشَّوْق يَـتَـأَزَّرُ رُوحِـي؛ تَـحْـرِقَـهُ لِـتَـنْـثـر رَمـادهُ، وتَـذْرُوه رِيَـاحُ الـمَـسَـافَـات، آهَـات قَـلْبِـي الّـذِي أضْـنَـاهُ عـشـقـكِ تَـصُـمّ أذُنَـاي، نَـحِـيـبُـهُ يَـفْـتِـكُ رُوحِـي بِـلاَ هَـوَادَة، يَـشْـكُو: لِـمَـاذَا هَـٰذَا الأَلَـمُ يَـا "نَـايْ"؟ لاحت إبتسامة عاشقة على ثغرها الصغير وأغرورقت عيناها بدموع فاضت من أنهار الشوق بعد أن قرأت رسالته؛ نقرت أناملها بلهفة على شاشة هاتفها لتكتب ردّها: «مَـا يَـعِـيشُـهُ قَـلْـبُـكَ هُـوَ رَشْـفَـةٌ فِـي بَـحْـرِ مَـا أَشْـعُـر بِـهِ، لَـوْ تَـعْـلَـم وَ بِـطِـيـبَـة خَـاطِـر فِـي أَيْ نَـار شَـوْقٍ أَحْـتَـرِق، لَـكِـن أَصْـبَـحْـتُ أَعْـشَـقُ حَـتَّـى مَـا يُـخَـلّـفَـهُ حُـبَّـكَ مِـنْ عَـذَاب. لِـذَا سَـاحْـتَـفِـظُ بِـحُـبّـكَ الـسَّـرْمَـدِي فِـي دَهَـالِـيـزِ قَـلْـبِـي الَّـذِي شَـاقّـهُ بُـعَـادِكَ» انفرجت شفتيه عن ابتسامة واسعة عندما تلقى ردّها وسارع بالكتابة لها: «أُقْـسِـمُ بِـمَـنْ أَحَـلَّ الْـقَـسَـم، إِنّـي سَـأَنْـتَـقِـمُ لِـقَـلْـبِـي الْـمُـشْـتَـاق، لِـيَـكُـون بَـعْـدَ هَـٰذَا الْـفُـرَاق؛ عِـنَـاق سَـيُـهَـشّـمُ أَضْـلُـعِـكِ الـصَّـغِـيـرَة إِلَـى فُـتَـات»
2018-08-02 01:29:10
5
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3306
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2555