Книги
Всі
Вірші
Всі
Тінь весняна
Якщо буде сумно, то сядь край вікна,
Нехай твої очі заграють сповна,
Нехай твої думки розсіють печаль,
Нехай сонце замінить сумний причал.
Якщо похмуро у вікні – то не біда,
Як тільки крапля торкнеться лиця,
То не сум – то я прийшла,
Щоб обійняти, мов тінь весняна.
Я тихо сяду поруч в думках,
Лагідним вітром торкнуся у снах.
Сум хай розтане, мов вранішній дим,
Я поруч, я тут – і ти не один.
1
0
31
Я буду чекати
Я чекатиму, доки весна не мине,
Доки кохання твоє не згасає.
Я чекатиму, поки вона не піде,
Але чи піде?.. Хто ж те знає.
Я чекатиму, поки буря мине,
Поки у серці розтануть зливи.
Та відбирати її у тебе —
Це не для мене, це не справедливо.
Я не здатна любов її вкрасти,
Не зумію тебе віднять.
Та якщо серце знову розтрощить нещастя,
Я буду любити, я буду чекать.
Я буду чекати у згаслих світах,
У словах, що лишилися непочутими.
Я буду чекати без сліз, без проклять,
Просто любити… навіть у сутінках.
2
0
34
Мені ніколи не стати морем...
Мені ніколи не стати морем,
Не поглинути з головою,
Не кликати шторм за собою,
Не бути вільною і живою.
Мені ніколи не бути хвилями,
Що б'ються об чийсь причал,
Не змити нічию печаль,
Не плисти між сотень начал.
Мені ніколи не стати безкраєм,
Не загубитися в глибинах дня,
Не розчинитися у небокраї,
Не танцювати серед вогня.
Як хвилі б'ються об скелі,
Мені не битись - марно й дарма
Я розбита від краю до краю,
Та не розчиняюсь між морями сама.
Я не безмежна безодня,
Я не дорога до мрій.
Я лише капля самотня,
Що згубилась серед подій.
1
0
42
