Книги Всі
Вірші Всі
Тінь весняна
Якщо буде сумно, то сядь край вікна, Нехай твої очі заграють сповна, Нехай твої думки розсіють печаль, Нехай сонце замінить сумний причал. Якщо похмуро у вікні – то не біда, Як тільки крапля торкнеться лиця, То не сум – то я прийшла, Щоб обійняти, мов тінь весняна. Я тихо сяду поруч в думках, Лагідним вітром торкнуся у снах. Сум хай розтане, мов вранішній дим, Я поруч, я тут – і ти не один.
1
0
63
Я буду чекати
Я чекатиму, доки весна не мине, Доки кохання твоє не згасає. Я чекатиму, поки вона не піде, Але чи піде?.. Хто ж те знає. Я чекатиму, поки буря мине, Поки у серці розтануть зливи. Та відбирати її у тебе — Це не для мене, це не справедливо. Я не здатна любов її вкрасти, Не зумію тебе віднять. Та якщо серце знову розтрощить нещастя, Я буду любити, я буду чекать. Я буду чекати у згаслих світах, У словах, що лишилися непочутими. Я буду чекати без сліз, без проклять, Просто любити… навіть у сутінках.
2
0
72
Мені ніколи не стати морем...
Мені ніколи не стати морем, Не поглинути з головою, Не кликати шторм за собою, Не бути вільною і живою. Мені ніколи не бути хвилями, Що б'ються об чийсь причал, Не змити нічию печаль, Не плисти між сотень начал. Мені ніколи не стати безкраєм, Не загубитися в глибинах дня, Не розчинитися у небокраї, Не танцювати серед вогня. Як хвилі б'ються об скелі, Мені не битись - марно й дарма Я розбита від краю до краю, Та не розчиняюсь між морями сама. Я не безмежна безодня, Я не дорога до мрій. Я лише капля самотня, Що згубилась серед подій.
1
0
74