Мені ніколи не стати морем...
Мені ніколи не стати морем, Не поглинути з головою, Не кликати шторм за собою, Не бути вільною і живою. Мені ніколи не бути хвилями, Що б'ються об чийсь причал, Не змити нічию печаль, Не плисти між сотень начал. Мені ніколи не стати безкраєм, Не загубитися в глибинах дня, Не розчинитися у небокраї, Не танцювати серед вогня. Як хвилі б'ються об скелі, Мені не битись - марно й дарма Я розбита від краю до краю, Та не розчиняюсь між морями сама. Я не безмежна безодня, Я не дорога до мрій. Я лише капля самотня, Що згубилась серед подій.
2025-03-10 22:17:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1843
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1667