Подумай зранку
А ти подумай зранку: "Цей день - новий початок" І буде тобі краще його так розпочати. Проблеми не втікають Та радість завжди поряд. І щоб було все добре Піди до них на зустріч. Це може бути складно Можливо дуже-дуже. Але ти будь їм вдячним І йди обом на зустріч. У вічі подивися І не відводь погляд. Й ти так будеш сильним Сьогодні.
2018-12-04 08:21:05
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ніколас Велес
@Наталі таке гарне піднесення духу і тут на тобі заявочка -_-
Відповісти
2018-12-04 08:35:17
Подобається
Наталі
@Ніколас Велес ти правий. Так і зробила. Я його замінила
Відповісти
2018-12-04 08:36:11
Подобається
Ніколас Велес
@Наталі от і правильно
Відповісти
2018-12-04 08:37:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2516
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1157