"Незгасимий вогонь"
Хіба не бачиш ти, як я тону в мовчанні? Хіба не чуєш крику ти душі? Хіба ти не помітив ревність ранню? Не бачиш, як серце розбилось в мені? Не бачиш, як сильно болить та душа? Яка так хотіла твого каяття, Яка так чекала… та тільки дарма. Яка так шукала твій погляд з усіх, Бо він міг розкрити мені цілий світ. Бо він міг торкнутись найглибших глибин, Зцілити мене чи розвіяти в дим. Бо він міг торкнутись найтонших думок, Розвіяти сум чи згасити вогонь. Але був байдужим ти до моїх слів, Як було байдуже всім на мою біль. Тепер я байдужа до всіх твоїх слів, Тепер ти бажаєш мого сприйняття. Тепер я в коханні не бачу життя. Але всеодно так рветься душа, Так рветься до тебе, хоч знає — дарма. Та в серці ще є незгасимий вогонь, Що тліє в мені, не згасаючи знов.
2025-04-03 13:54:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3790
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5481