"Незгасимий вогонь"
Хіба не бачиш ти, як я тону в мовчанні?
Хіба не чуєш крику ти душі?
Хіба ти не помітив ревність ранню?
Не бачиш, як серце розбилось в мені?
Не бачиш, як сильно болить та душа?
Яка так хотіла твого каяття,
Яка так чекала… та тільки дарма.
Яка так шукала твій погляд з усіх,
Бо він міг розкрити мені цілий світ.
Бо він міг торкнутись найглибших глибин,
Зцілити мене чи розвіяти в дим.
Бо він міг торкнутись найтонших думок,
Розвіяти сум чи згасити вогонь.
Але був байдужим ти до моїх слів,
Як було байдуже всім на мою біль.
Тепер я байдужа до всіх твоїх слів,
Тепер ти бажаєш мого сприйняття.
Тепер я в коханні не бачу життя.
Але всеодно так рветься душа,
Так рветься до тебе, хоч знає — дарма.
Та в серці ще є незгасимий вогонь,
Що тліє в мені, не згасаючи знов.
2025-04-03 13:54:59
2
0