"Незгасимий вогонь"

Natalochka

Хіба не бачиш ти, як я тону в мовчанні? Хіба не чуєш крику ти душі? Хіба ти не помітив ревність ранню? Не бачиш, як серце розбилось в мені? Не бачиш, як сильно болить та душа? Яка так хотіла твого каяття, Яка так чекала… та тільки дарма. Яка так шукала твій погляд з усіх, Бо він міг розкрити мені цілий світ. Бо він міг торкнутись найглибших глибин, Зцілити мене чи розвіяти в дим. Бо він міг торкнутись найтонших думок, Розвіяти сум чи згасити вогонь. Але був байдужим ти до моїх слів, Як було байдуже всім на мою біль. Тепер я байдужа до всіх твоїх слів, Тепер ти бажаєш мого сприйняття. Тепер я в коханні не бачу життя. Але всеодно так рветься душа, Так рветься до тебе, хоч знає — дарма. Та в серці ще є незгасимий вогонь, Що тліє в мені, не згасаючи знов.

2025-04-03 13:54:59

Інші вірші поета

"Той день печальний" "Як хочу в час той повернутись" "Я не шукала зустрічей з тобою" "Що між нами?"

Інші поети

sambridhi

@sam6ridhi

Leno4eek

@Leno4eek

Cryda Cooper

@CCOOPER

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15821

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1884