"Що між нами?"

Natalochka

Чи відчуваєш те ж, що я? Чи сни мої тобі приходять? Чи шепіт ночі про любов Тобі розкаже щось нове? Чи серце б’ється в такт з моїм? Чи у думках моїх блукаєш? Чи зірка, що впаде вночі, Твоє ім’я мені шепоче? Чи бачиш сенс ти в наших зустрічах? Чи все це лиш мить у безмежжі? Чи відчуваєш ти той біль, Коли мовчу, та серце так горить? Та що між нами? Може доля, а може це примара почуттів? Чи є в нас шанс торкнутися до неба? Чи ми залишимось лише в зимному сні? Та що ж між нами, між серцями? Можливо доля… чи це просто мить.

2025-04-05 16:54:29

Інші вірші поета

"Як хочу в час той повернутись" "Щось не зрозуміле..." "А я ще досі в тій зимі" "Я ті морози так любила"

Інші поети

it'sdher _

@ddher_

bandagemaniac

@bandagemaniac

Принцеса флафа

@drama_qveen

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5509

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2499