"Не в цей час"
Кохання існує, але не в цей час, Бо серце моє вже не б’ється для нас. Згоріли всі мрії, мов листя в вогні, Та тінь твого образу живе ще в мені. Я чую твій голос і шепіт вночі, Та більше не гріють вони мої дні. І спогад мов тінь, що піде без слідів, Ти був моїм світом — тепер лише тінь. І хоч я ще чую твої всі слова, Вони вже не бачать мого сприйняття. Кохання існує, але не в цей час, Бо серце моє так не хоче образ. І може колись ми знайдемо наш шлях, Але в дану мить — не наш цей час. І може зустрінемось, як прийде час, Та зараз між нами багато образ… Тебе я кохаю, але не для нас, Той шлях, що веде моє серце в той час. Де спогади ніжно торкаються ран, Де світло і тінь, що горить лиш для нас. Та серце моє не чекає на нас… Можливо, колись перетнуться шляхи, Та зараз між нами — мовчання й думки. Тебе я кохаю, але не для нас. Любов, що палає, але так невчас. Вогонь, що палає та гасне на раз, І серце моє не шукає образ. І спогади тягнуть мене у той час, Та все проминає, стираючи слід, І нам не вернути загублений світ.
2025-04-07 10:15:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1680
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15859