Вершник...

Назар Мулик

Серце болить і кричить душа Там вершник темний прогнався Вкоротив він мої щасливі літа Після чого собі геть подався Відбиток його і досі пече І ліків знайти сил немає Можливо, ця біль зі сльозами втече А може, колись, моє тіло зламає Удар його лютий – неможливо відбити Через нього в душі гучні зітхання І страшно себе на думці ловити Що ім’я цьому вершнику – кохання…

2019-03-16 07:55:40

Інші вірші поета

Грай, оркестре!

Інші поети

Олесь Орлянский

@immortal_sun

kamilionus_

@kamilionus_

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3502

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6625