Вершник...
Серце болить і кричить душа Там вершник темний прогнався Вкоротив він мої щасливі літа Після чого собі геть подався Відбиток його і досі пече І ліків знайти сил немає Можливо, ця біль зі сльозами втече А може, колись, моє тіло зламає Удар його лютий – неможливо відбити Через нього в душі гучні зітхання І страшно себе на думці ловити Що ім’я цьому вершнику – кохання…
2019-03-16 07:55:40
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9530
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12993