Вершник...
Серце болить і кричить душа Там вершник темний прогнався Вкоротив він мої щасливі літа Після чого собі геть подався Відбиток його і досі пече І ліків знайти сил немає Можливо, ця біль зі сльозами втече А може, колись, моє тіло зламає Удар його лютий – неможливо відбити Через нього в душі гучні зітхання І страшно себе на думці ловити Що ім’я цьому вершнику – кохання…
2019-03-16 07:55:40
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2429