N'oublions pas le soleil
Lors d'un froid jour glacé, Infernale une étoile est née Chaleur elle a apporté Et grâce à elle la vie a subsisté Eau, lumière Terres éternelles Que gouverne le ciel Sous l'œil de notre Mère Mais les temps ont changé Comme un appel funeste, Les oiseaux sont tombés Et les autres sont partis vers l'Est. Pourquoi masquer la lumière ? Cette blancheur céleste, Révélerait-elle nos pires péchés ? Ainsi les âmes se terrent, Alors que le bleu continue de se tâcher Et qu'ils font face à l'Ouest. Ô flammes brillantes Ô civilisation démente Résistez donc au sommeil N'oubliez pas le soleil Où est donc passé ce point lumineux ? Évanoui derrière la fumée ébène Même la plus flamboyante des bougies, Ne peut briller sans feu, Et n'atteindra aucune forme de vie, Si étouffée par un rideau de laine Les enfants des cieux, Rejettent leurs propres dieux Mais rien n'est éternel, N'oubliez donc pas le soleil Un jour elle s'éteindra Notre chère mère que voilà Un jour elle s'en ira Mais alors qui la pleurera ? Rien n'est éternel, N'oubliez donc pas le soleil...
2020-10-13 17:55:42
8
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Forget-me-not
@lys Merci beaucoup !!😊
Відповісти
2020-10-29 19:45:33
Подобається
KAYSEE
Ooh J'adore !
Відповісти
2020-11-11 12:04:13
Подобається
Forget-me-not
@KAYSEE Merci infiniment !! (≧▽≦)
Відповісти
2020-11-13 17:38:01
1
Інші поети
_GeminiWrld
@_GeminiWrld
White_Fox_
@White_Fox_
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11497
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4928