N'oublions pas le soleil
Lors d'un froid jour glacé, Infernale une étoile est née Chaleur elle a apporté Et grâce à elle la vie a subsisté Eau, lumière Terres éternelles Que gouverne le ciel Sous l'œil de notre Mère Mais les temps ont changé Comme un appel funeste, Les oiseaux sont tombés Et les autres sont partis vers l'Est. Pourquoi masquer la lumière ? Cette blancheur céleste, Révélerait-elle nos pires péchés ? Ainsi les âmes se terrent, Alors que le bleu continue de se tâcher Et qu'ils font face à l'Ouest. Ô flammes brillantes Ô civilisation démente Résistez donc au sommeil N'oubliez pas le soleil Où est donc passé ce point lumineux ? Évanoui derrière la fumée ébène Même la plus flamboyante des bougies, Ne peut briller sans feu, Et n'atteindra aucune forme de vie, Si étouffée par un rideau de laine Les enfants des cieux, Rejettent leurs propres dieux Mais rien n'est éternel, N'oubliez donc pas le soleil Un jour elle s'éteindra Notre chère mère que voilà Un jour elle s'en ira Mais alors qui la pleurera ? Rien n'est éternel, N'oubliez donc pas le soleil...
2020-10-13 17:55:42
8
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Forget-me-not
@lys Merci beaucoup !!😊
Відповісти
2020-10-29 19:45:33
Подобається
KAYSEE
Ooh J'adore !
Відповісти
2020-11-11 12:04:13
Подобається
Forget-me-not
@KAYSEE Merci infiniment !! (≧▽≦)
Відповісти
2020-11-13 17:38:01
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154