Из моих снов
Женщину,которую не целовал, Женщину,которую боялся. Женщину,которую не встретил, Но во сне она ко мне являлась. Трепетными пальцами гладила с любовью, Серыми глазами умело так манила. Запах её - солнца,пахнущей хвои, Счастлив,что с ней повстречался. Женщина,которая освободила, Женщина,которая смогла сберечь. Как же сильно я в неё влюбился, Не даёт она мне под течение лечь. Я пишу её портрет так долго, И подчёркиваю каждую деталь... Может быть я покажусь ребёнком, Но во мне тягущая печаль. Вот бы прикоснуться к этой даме, К этой женщине моих великих снов! Ей бы рассказал как долго ждал я И не упустил бы её вновь!
2020-03-20 08:26:06
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13313
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3492