Из моих снов
Женщину,которую не целовал, Женщину,которую боялся. Женщину,которую не встретил, Но во сне она ко мне являлась. Трепетными пальцами гладила с любовью, Серыми глазами умело так манила. Запах её - солнца,пахнущей хвои, Счастлив,что с ней повстречался. Женщина,которая освободила, Женщина,которая смогла сберечь. Как же сильно я в неё влюбился, Не даёт она мне под течение лечь. Я пишу её портрет так долго, И подчёркиваю каждую деталь... Может быть я покажусь ребёнком, Но во мне тягущая печаль. Вот бы прикоснуться к этой даме, К этой женщине моих великих снов! Ей бы рассказал как долго ждал я И не упустил бы её вновь!
2020-03-20 08:26:06
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13004
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179