Из моих снов
Женщину,которую не целовал, Женщину,которую боялся. Женщину,которую не встретил, Но во сне она ко мне являлась. Трепетными пальцами гладила с любовью, Серыми глазами умело так манила. Запах её - солнца,пахнущей хвои, Счастлив,что с ней повстречался. Женщина,которая освободила, Женщина,которая смогла сберечь. Как же сильно я в неё влюбился, Не даёт она мне под течение лечь. Я пишу её портрет так долго, И подчёркиваю каждую деталь... Может быть я покажусь ребёнком, Но во мне тягущая печаль. Вот бы прикоснуться к этой даме, К этой женщине моих великих снов! Ей бы рассказал как долго ждал я И не упустил бы её вновь!
2020-03-20 08:26:06
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3299
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2589