Думка..

NieMi

....раптова, справді хороша? Пальці тремтять на ручці дверній, Бо сили немає її відімкнути: Впустити його на поріг? Ти знову згадаєш ночі безсонні, Простягнуту руку йому до спини. Якої ти все ж не посміла торкнутись, Бо знала - що це, Ніколи не будеш ти. Разом з світанком стираються сльози. Подушку вологу - переверни! Не дай ні секунди засумніватись, У власній силі, сама в собі! А потім іди, по справах буденних, Так наче ти спала цілу ніч! І бачила сни, де щаслива і досі, Хоч зараз в самому серці пітьми. І знову стук в двері збиває з толку, Пальці тремтять на ручці дверній. Думка раптова, що прийшла опівночі: Ти впустиш його на поріг?

2025-03-08 19:31:12

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Анна Вишневська

Цей вірш справляє враження внутрішнього розриву та емоційного болю. Він передає відчуття нерішучості та боротьби з собою — спроби впоратися з минулим, яке не дає спокою. Однак, навіть попри ці сумніви і страхи, героїня намагається знайти силу й рухатися вперед. Відчувається і біль, і надія, що перемагає в той момент, коли вона перевертає подушку і вирішує йти далі.

Відповісти

2025-03-15 10:58:25

1

NieMi

@Анна Вишневська Дякую за ваш відгук!

Відповісти

2025-03-15 18:50:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1785

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

73

4

4344