Думка..

NieMi

....раптова, справді хороша? Пальці тремтять на ручці дверній, Бо сили немає її відімкнути: Впустити його на поріг? Ти знову згадаєш ночі безсонні, Простягнуту руку йому до спини. Якої ти все ж не посміла торкнутись, Бо знала - що це, Ніколи не будеш ти. Разом з світанком стираються сльози. Подушку вологу - переверни! Не дай ні секунди засумніватись, У власній силі, сама в собі! А потім іди, по справах буденних, Так наче ти спала цілу ніч! І бачила сни, де щаслива і досі, Хоч зараз в самому серці пітьми. І знову стук в двері збиває з толку, Пальці тремтять на ручці дверній. Думка раптова, що прийшла опівночі: Ти впустиш його на поріг?

2025-03-08 19:31:12

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Анна Вишневська

Цей вірш справляє враження внутрішнього розриву та емоційного болю. Він передає відчуття нерішучості та боротьби з собою — спроби впоратися з минулим, яке не дає спокою. Однак, навіть попри ці сумніви і страхи, героїня намагається знайти силу й рухатися вперед. Відчувається і біль, і надія, що перемагає в той момент, коли вона перевертає подушку і вирішує йти далі.

Відповісти

2025-03-15 10:58:25

1

NieMi

@Анна Вишневська Дякую за ваш відгук!

Відповісти

2025-03-15 18:50:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3303

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2498