Думка..
....раптова, справді хороша? Пальці тремтять на ручці дверній, Бо сили немає її відімкнути: Впустити його на поріг? Ти знову згадаєш ночі безсонні, Простягнуту руку йому до спини. Якої ти все ж не посміла торкнутись, Бо знала - що це, Ніколи не будеш ти. Разом з світанком стираються сльози. Подушку вологу - переверни! Не дай ні секунди засумніватись, У власній силі, сама в собі! А потім іди, по справах буденних, Так наче ти спала цілу ніч! І бачила сни, де щаслива і досі, Хоч зараз в самому серці пітьми. І знову стук в двері збиває з толку, Пальці тремтять на ручці дверній. Думка раптова, що прийшла опівночі: Ти впустиш його на поріг?
2025-03-08 19:31:12
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Вишневська
Цей вірш справляє враження внутрішнього розриву та емоційного болю. Він передає відчуття нерішучості та боротьби з собою — спроби впоратися з минулим, яке не дає спокою. Однак, навіть попри ці сумніви і страхи, героїня намагається знайти силу й рухатися вперед. Відчувається і біль, і надія, що перемагає в той момент, коли вона перевертає подушку і вирішує йти далі.
Відповісти
2025-03-15 10:58:25
1
NieMi
@Анна Вишневська Дякую за ваш відгук!
Відповісти
2025-03-15 18:50:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1428
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1837