...
(18+)
ніжність в твоїх руках що стискають моє волося. це кохання думала я, але ні, мені просто здалося. цілуєш мене у плечі, руки по тілу все нище. ми далекі з тобою доречі, але зараз ти дуже близько. у тобі прокидається грубість, у мені прокидається жертва. наша гра у насильство збуджує, всі рамки давно уже стерті. Я відчуваю твій подих, І руку на моїй шиї, Твої обійми холодні А рухи, дещо повільні. Секунда, хвилина, мить - У ній загубився час. А рана в душі щемить Та пристрасть її зшива. Сьогодні ця ніч розбудить В тобі домінанта й садиста. Пробач мене мамо будь ласка Сьогодні здійснила я вбивство . Я вбила свою невиність, Я випустила свого звіра. Чомусь лиш в його обіймах Знайшла я ту крихту довіри. Для нього ця ніч незабутня, Для мена ж вона остання... Остання із тих попередніх, В яких не жило кохання. Я мамо його кохаю! Я мамо давно мазахістка! Для нього ж лише чергова Жертва його садизма.
2020-02-06 14:13:03
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1678
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788