...
А в когось красномовні метафори,
Оксиморони, інверсії , порівняння.
А я все складаю свої безглузді вірші,
А я все пишу про безмежне кохання.
А букет думок в голові зав'яне,
І ти думаєш :"яка в цьому рація?"
А для когось і день не настане.
Все життя як художня градація.
Від частини до цілого, чи великого .
Ми залишимось пилом космосу,
Ми залишимося безликими,
І залишимося без голосу.
Я б хотіла знайти якийсь вихід,
Щоб зпинити цю деградацію.
А ми стали лиш тінями світу,
І залежні від оцінок й овацій.
Ми залежні від грошей до чортиків,
В кожного своя потреба.
Хтось залежним став від наркотиків,
А я залежна, лише від тебе.
Ми ж поети, хіба чимось гірші ?
Хіба тим, що з одною темою ,
"Не для кого" пишемо вірші
З невідомою світу проблемою.
2019-04-01 13:48:38
9
0