Навчи
Мамо, навчи ходити ногами втомленими І на стелі зірки малювати пальцями... Навчи мене бути просто не хворою Чи хоча б просто бути, а не здаватися. Навчи бачити світло, в темряві сховане. Навчи малювати відтінки заходу. Навчи віднайти почуття поховані, І відчути долоню твою лагідну. Навчи навколо іноді оглядатися, Не ховати мрії під маску сумніву. Бо я хочу жити, а не просто здаватися Хочу бути людиною, а не структурою.
2020-08-22 20:15:24
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nika_Antonni
Вам теж дякую за відгук) Мені приємно)
Відповісти
2020-11-02 22:00:14
Подобається
Nika_Antonni
Ооо це дуже приємно)) Ще раз дякую)
Відповісти
2020-11-02 22:07:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5328
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3242