...
Nika_Antonni
(18+)
Порахуй мої "я", Мої болі, переживання, мої подряпини. Мої ночі без сна, мої сльози, Мої очі зелені п'яними. Відійди, не чіпай, Я не хочу тебе торкатися. Не тримай моїх рук , Годі з мене уже знущатися. Я не бачу твоїх очей Що весь світ мені затуманили, І не буде в нас більше ночей, Я не хочу жити обманами. Гематома зійшла у душі, Та від неї залишився шрам. Ти ж в мені все добро зламав... І тепер я вбиваю себе, І тепер моє хоббі селфхарм.
2019-12-12 17:56:03
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ай
Последний куплет очень сильный и безумно люблю всё на украинском языке. Ярко и чем-то вдохновляюще, спасибо 😌
Відповісти
2020-01-28 16:15:44
Подобається
Nika_Antonni
@Ай И вам спасибо 😊
Відповісти
2020-01-28 16:23:22
1
Інші вірші поета
Пристрасть Останній дим Навчи Білий дим
Інші поети
Lemonadka
@Lemonadka
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12167
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2992