Убити темряву
Біль з навушників пульсує до самого серця, Розносить печаль по венам , Злітає кожне слово, б'ється струмом І за секунду помирає. Живе печаль, ростуть її посіви І проростає глибоко коріння В душі давно вже не жило кохання. І ти у вільному падінні. Через панічні атаки і тривогу Не можеш знайти друзів, Не можеш знайти свою дорогу Для тебе кожна як екскурсія. А може це буде першою помилкою з тисячі, І першою поганою звичкою, Якщо перегорять всі лампочки, Убити темряву можливо й запальничкою .
2019-02-25 10:58:59
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2891
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2821