Убити темряву

Nika_Antonni

Біль з навушників пульсує до самого серця, Розносить печаль по венам , Злітає кожне слово, б'ється струмом І за секунду помирає. Живе печаль, ростуть її посіви І проростає глибоко коріння В душі давно вже не жило кохання. І ти у вільному падінні. Через панічні атаки і тривогу Не можеш знайти друзів, Не можеш знайти свою дорогу Для тебе кожна як екскурсія. А може це буде першою помилкою з тисячі, І першою поганою звичкою, Якщо перегорять всі лампочки, Убити темряву можливо й запальничкою .

2019-02-25 10:58:59

Інші вірші поета

Зима ... ... Останній дим

Інші поети

Юрий Тим

@currentlib

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Yulia

@Vasilkova

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12956

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4689