Может хватит
Может хватит ныть что жить тебе надоело, Не зная насколько она ценна, Да бывают и плохие моменты, Но и хорошие иногда, Бывает плохо, грустно, Теряется на миг вера, Но ты не усугубляй ситуацию, И начинай все с чистого листа. Очень обидно что многие из нас, Обсуждают за спиной людей, Ставят свое мнение при выше всего, Некоторые свое утопают глубоко в себе, Повинуясь словам другого... Вы знаете как надоело это мне, Что говорят что ты недостаточно то или это, Да иногда эти недостатки мешают всем, А иногда это просто для слов и поддержки разговора. И я скажу вам так, Мне плевать на мнение других, Если мое мнение не уважают. И помни каждый из нас по своему несчастный и бывали у каждого плохие дни. Прими и понимай каждого, Всегда находи грань между нормой и нет, И держись, ещё ничего не потерянно, Торт в холодильнике может ещё лежит, Или там суп ваш любимый Не имеет значения. Поверьте в себя и успокойтесь, Жизни радуйтесь, Какой бы она не была, У всех она по своему плохая, Примите этот мир и все что вокруг происходит, И мир примет вас... И все хоть не сразу встанет потихоньку на свои места.
2020-11-01 07:18:49
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oliver Schatz
Вот это сильная мотивация. Браво, Николенька. Молодец!
Відповісти
2020-11-01 10:32:56
1
Ніколета Пожога
@Oliver Schatz спасибо большое за комментарий ❤️❤️❤️
Відповісти
2020-11-01 11:21:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2455
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11076