Ніколета Пожога
@Nikoleta_Pojoga_M
Вірші
Класному керівнику
Дякую за освіту, За прекрасні шкільні спогади, За підтримку. Такого классного вчителя і керівника не знайти. Розумна, весела, Добра, розумієте кожного із нас. А також вибачте за всі мої вчинки, За запізнення, за не зроблені домашні завдання. І скажу я від всього щирого серця: "Дякую вам за все!"
3
0
226
Батьки
Маму й тату дякую за все, За щасливі спогади, За дитинство цінне. Дякую за підтримку, За те що навчили не тільки вірити в мрію, А й іти до неї до кінця. Дякую за виховання, За розуміння. Та вибачте за всі мої вибрики, За непослухання за все. Просто дякую що ви є. Люблю вас.
4
0
223
Прощайте
Чути як дзвенят дзвінки, Для когось він звонить в черговий раз А для нас в нажаль в останній.... Ще трішки і після світанку ми розлучимося, Не тільки на літо, на канікули, А вже назавжди... Подивись Кульки літають верх, Це наші мрії, які можливо збудуться колись. І хочу вам подякувати за все Але скажу лише одне Дякую за те що були ви всі поряд. А школі скажу дякую за друзів, За перше кохання (а саме кохання), яке допомогло мені знайти талант, За знання, За приємні спогади, І не тільки.... Завтра в нас випускний, Момент єдиний, радісний, Нехай після нього збудуться у кожного свої мрії і мети. Нехай кожний з нас своє місце в цьому світі знайде. Будьте щасливі! Хоч випускний буде завтра хай буде тут
4
0
203
Может хватит
Может хватит ныть что жить тебе надоело, Не зная насколько она ценна, Да бывают и плохие моменты, Но и хорошие иногда, Бывает плохо, грустно, Теряется на миг вера, Но ты не усугубляй ситуацию, И начинай все с чистого листа. Очень обидно что многие из нас, Обсуждают за спиной людей, Ставят свое мнение при выше всего, Некоторые свое утопают глубоко в себе, Повинуясь словам другого... Вы знаете как надоело это мне, Что говорят что ты недостаточно то или это, Да иногда эти недостатки мешают всем, А иногда это просто для слов и поддержки разговора. И я скажу вам так, Мне плевать на мнение других, Если мое мнение не уважают. И помни каждый из нас по своему несчастный и бывали у каждого плохие дни. Прими и понимай каждого, Всегда находи грань между нормой и нет, И держись, ещё ничего не потерянно, Торт в холодильнике может ещё лежит, Или там суп ваш любимый Не имеет значения. Поверьте в себя и успокойтесь, Жизни радуйтесь, Какой бы она не была, У всех она по своему плохая, Примите этот мир и все что вокруг происходит, И мир примет вас... И все хоть не сразу встанет потихоньку на свои места.
6
2
361
Тот не этот
Пишет один мне в директ, Но я не отвечаю, Слишком он скучный, Почему я так считаю? Сама не знаю, Я жду когда мне напишет тот самый, Добрый,умный, милый, Парень загадка, Который поймет меня с полу слова...(Наверное) Может он совсем рядом... Может это тот о котором мысли не дают покоя... Предлают мне те айфоны, Возле моря домы, Взамен на что? Мне не нужно это, Мне нужен он, Ну почему ты так со мной? Ведь видно что я к тебе чувствую, А ты сидишь и общаешься с другими девчонками, А меня как будто нет, Понимаю сама избегаю, Потому что не знаю, Как заговорить с тобой, О чем говорить, Как шутить, Я так хочу открытся тебе, Стать твоим другом, А может и больше чем другом... Мне звонит он и говорит комплименты но мысленно я с тобой, Когда же сбудутся те встречи около моста над рекой, Веселые посиделки, Из мечты в реальность... Один звонит говорит мне: "любимая давай встретимся", Иногда говорит мне: "моя" Когда я слышу это от него, Чувствую сильное отвращение... И прошу забери меня от него, Забери, уведи, Обними, И прошептай "Никому не отдам". Знаю многого прошу, Сделала куча ошибок не спорю, Но те кто любят всегда ошибаются, И люблю и жду я лишь тебя, Моя судьба, Но кто же ты? Знаю ли я тебя? Но знаю точно, Что если ты мое будущее, Я обязательно почувствую, И тогда нас ничего не разлучит. Цей не той Пише один мені в директ, Але я не відповідаю, Занадто він нудний, Чому я так вважаю? Сама не знаю, Я чекаю коли мені напише той самий, Добрий, розумний, милий, Хлопець загадка, Який зрозуміє мене з пів слова ... Може він зовсім поруч ... Може це той про якого думки не дають спокою ... Пропонують мені ті айфони, Біля моря доми, Натомість що? Мені не потрібно це, Мені потрібен він, Ну чому ти так зі мною? Адже видно що я до тебе відчуваю, А ти сидиш і спілкуєшся з іншими дівчатами, А мене як ніби немає, Розумію сама уникаю, Тому що не знаю, Як заговорити з тобою, Про що говорити, Як жартувати, Я так хочу відкритись тобі, Стати твоїм другом, А може і більше ніж другом ... Мені дзвонить він і каже компліменти, але в думках я з тобою, Коли ж збудуться ті зустрічі, І веселі посиденьки, З мрії в реальність ... Один дзвонить каже мені: "кохана, давай зустрінемося", Але я не його кохана, Іноді каже мені: "моя" Коли я чую це від нього, Відчуваю сильну відразу ... І прошу забери мене від нього, Забери, відведи, Обійми, І прошепотів "Нікому не віддам". Знаю багато чого прошу, Зробила купа помилок не сперечаюся, Але ті хто люблять завжди помиляються, І люблю і чекаю я лише тебе, Моя доля, Але хто ж ти? Чи знаю я тебе? Але знаю точно, Що якщо ти моє майбутнє, Я обов'язково відчую, І тоді нас нічого не розлучить. Я написала, этот стих как вы поняли на двух языках. Все, потому что я с детства привыкла говорить на трёх языках. И надеюсь я вам не надоела стихами про любовь, просто сейчас хватает вдохновения только на них)))
7
4
300