Доля
Дорогами ~ нитками доля ходила Комусь дарувала щастя, комусь ~ біди. Шукала шляхів, та все правильних, праведних. Знаходила щось, щось губила. Бродила доля між дітками, сиротами і хворими. Когось нагороджувала, когось обдаровувала, а хтось, йшов разом із нею у подорож. Дивилася доля крізь пальці, на коханих людей, чи закоханих, давала їм безліч шансів, що губили самі, чи втрачали, нехай й ненароком. Гляділа та доля й за мамами, за татами і родинами, сиділа у них між хатами, і слухала їх сварки, мирила їх. Та доля була хорошою, доброю і вродливою, лиш іноді вже запрошена, тоді ж є і вередливою. Тож люди, будь ласка прошу вас, як долі ви доброї хочете, її лиш ви не вимолюйте, ніколи і не запрошуйте. Ворожок не любить доленька, і ниток червоних сплетених, лиш доля у тих хорошая, хто з совістю й честю хрещений.
2018-11-14 08:16:43
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євген Піпусь
👏👏👏 бесподобно)
Відповісти
2018-11-14 08:22:10
1
Emma
Очень глубоко. . .
Відповісти
2018-11-15 21:45:21
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4215
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6481