Живий

Weronika Nikulina

Будь ласка, зроби вигляд, що ти залишився живим для мене. Хоч на секунду, на хвилинку зупинись. Ти зрозумієш, світ не виживе без тебе... І я не виживу... Дивись! А сонце без очей твоїх не зірка, А небо перестало бути синім.. Втонула я, остання земна квітка.. Й у клітці замкнена я опинилась... Твої вірші для мене, це натхнення... Ти віриш в невловимі чудеса, Я знаю, діям є моїм прощення, Але не зрозуміють твоїх небеса...

2018-05-21 21:45:47

Інші вірші поета

#FreeSentsov Вимучений автор Бездумно Про фізику, Фрейда і Ньютона

Інші поети

Цірук Тетяна

@tsirukt

Park Joyeol

@Loey88jojo61

somewhere

@somewhere

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

1768

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1816