Живий
Weronika Nikulina
Будь ласка, зроби вигляд, що ти залишився живим для мене. Хоч на секунду, на хвилинку зупинись. Ти зрозумієш, світ не виживе без тебе... І я не виживу... Дивись! А сонце без очей твоїх не зірка, А небо перестало бути синім.. Втонула я, остання земна квітка.. Й у клітці замкнена я опинилась... Твої вірші для мене, це натхнення... Ти віриш в невловимі чудеса, Я знаю, діям є моїм прощення, Але не зрозуміють твоїх небеса...
2018-05-21 21:45:47
13
0
Інші вірші поета
#FreeSentsov Про фізику, Фрейда і Ньютона Вимучений автор Бездумно
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2497