Потрібно

Weronika Nikulina

Мільйони душ є на нашому світі, Мільярди людей і трильйони думок. Мимоволі, ми власної совісті діти, Натискаєм на вигаданий нами курок. Ми вбиваємо кожного дня себе самі, І не бачимо сенсу буття. Ми є люди, та нас чудесами, Ще не досита годує життя. Намагаємось творити щось самостійно, Щось писати, читати, вигадувати. В океані життєвім все частіш неспокійно, Але я постараюсь не падати. Нам потрібно триматися, бажано разом, Щоб не прогавити сонця схід. Нам потрібна протиотрута людського ''сказу'', Щоб не допустити більше світових бід...

2018-06-14 14:43:22

Інші вірші поета

Спробуй Запалюй Таке щось дуже особисте Пан

Інші поети

Sallma890

@Sallma890

Janocska

@Janocska

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5085

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4954