В пам'ять про героїв
Немає слів, коли зника надія, Коли душа людини птахом відліта. Коли солдату, мов оті зозулі, нещадно відраховують літа. Свистіли кулі, разом з ними обличчя обпікала мамина сльоза... Бо її сина, тіло її сина покрила чорна цинкова труна. І плаче сонце, плаче небо від біди, Куди нам бігти? Куди тікати від війни? І плачуть побратими несучи важку труну : '' Такий ще молодий, хтів закінчити люту ту війну'' Та, не збулось. Поклав життя на захист України. Він - наш герой, але нажаль, він вбитий не єдиний. І десь на заході квітучої країни, сміються діти, Світить сонце, там нема руїни. Але на вогнянному сході чутно плач. Війна - жахливий кат, людський палач! Ще сотні, тисячі героїв є, що свято вірять в щастя нашого народу. І там де мир благословенний сонце віднайде, Там Україна - матінка покаже свою вроду.
2018-06-15 19:22:13
9
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17669
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7242