В пам'ять про героїв
Немає слів, коли зника надія, Коли душа людини птахом відліта. Коли солдату, мов оті зозулі, нещадно відраховують літа. Свистіли кулі, разом з ними обличчя обпікала мамина сльоза... Бо її сина, тіло її сина покрила чорна цинкова труна. І плаче сонце, плаче небо від біди, Куди нам бігти? Куди тікати від війни? І плачуть побратими несучи важку труну : '' Такий ще молодий, хтів закінчити люту ту війну'' Та, не збулось. Поклав життя на захист України. Він - наш герой, але нажаль, він вбитий не єдиний. І десь на заході квітучої країни, сміються діти, Світить сонце, там нема руїни. Але на вогнянному сході чутно плач. Війна - жахливий кат, людський палач! Ще сотні, тисячі героїв є, що свято вірять в щастя нашого народу. І там де мир благословенний сонце віднайде, Там Україна - матінка покаже свою вроду.
2018-06-15 19:22:13
9
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5085
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2618