В пам'ять про героїв

Weronika Nikulina

Немає слів, коли зника надія, Коли душа людини птахом відліта. Коли солдату, мов оті зозулі, нещадно відраховують літа. Свистіли кулі, разом з ними обличчя обпікала мамина сльоза... Бо її сина, тіло її сина покрила чорна цинкова труна. І плаче сонце, плаче небо від біди, Куди нам бігти? Куди тікати від війни? І плачуть побратими несучи важку труну : '' Такий ще молодий, хтів закінчити люту ту війну'' Та, не збулось. Поклав життя на захист України. Він - наш герой, але нажаль, він вбитий не єдиний. І десь на заході квітучої країни, сміються діти, Світить сонце, там нема руїни. Але на вогнянному сході чутно плач. Війна - жахливий кат, людський палач! Ще сотні, тисячі героїв є, що свято вірять в щастя нашого народу. І там де мир благословенний сонце віднайде, Там Україна - матінка покаже свою вроду.

2018-06-15 19:22:13

9

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3132

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5476