Тобі писати

Weronika Nikulina

Я зловила твій погляд на своїй білій шиї, Твою руку поклала трохи нижче ніж стегна... За вікном пада дощ, та не тільки він лиє... Сльози радості. Ти і я. Більше нічого й не треба. Пристрасть поглядом можна зчитати, Подих в грудях вже не зупинити, Ми разом, та тобі писати, Мені ніколи вже не припинити.... І як завжди, в руках твоїх я пір'їнка, Що без крил літати не зможе, Я давно вже твоя надія. І такою ж не стане кожна.

2018-06-11 06:48:03

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Глеб Буткевич

Красиво)👍

Відповісти

2018-06-11 06:49:10

Weronika Nikulina

@Глеб Буткевич Дякую 💜

Відповісти

2018-06-11 06:49:38

Подобається

Інші вірші поета

Спробуй Хто така #FreeSentsov Таке щось дуже особисте

Інші поети

Gamila

@mariam_wael_2evw

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Anna Gera

@my_own_story

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3134

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4701