Тобі писати
Я зловила твій погляд на своїй білій шиї, Твою руку поклала трохи нижче ніж стегна... За вікном пада дощ, та не тільки він лиє... Сльози радості. Ти і я. Більше нічого й не треба. Пристрасть поглядом можна зчитати, Подих в грудях вже не зупинити, Ми разом, та тобі писати, Мені ніколи вже не припинити.... І як завжди, в руках твоїх я пір'їнка, Що без крил літати не зможе, Я давно вже твоя надія. І такою ж не стане кожна.
2018-06-11 06:48:03
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Глеб Буткевич
Красиво)👍
Відповісти
2018-06-11 06:49:10
1
Weronika Nikulina
Відповісти
2018-06-11 06:49:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3295
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3921