Moment with JHS: 1
زقزق
كنتِ ترقصين علي اعنية كيكي ولكن دخل هوسوك عليك الغرفة وانتِ في مقطع الهز ؛-؛ صدمتي ولم تستطيعي الحراك من شدة خجلك وكان هوسوك متجمد عند الباب ليضحك بمرح فجأة، ويقوم بأعاده الاغنيه وقال لكِ: لنقم بمسابقه ونري من يهز افضل ________ ما هي ردة فعلك؟ انا خجلت وانا اكتب شو بالكم انتم🐥🐥💔
2018-08-22 21:56:52
33
33
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (33)
مـاري
@زقزق لحظة رقصة كيكي فيها كذا؟ -تنتحر- ياربي اموت من الخجل ايش ذا
Відповісти
2018-08-29 00:28:27
1
زقزق
@مـاري اي فيها بس انتوا ما تشوفوا الفيديو كامل يمكن😂😂💔
Відповісти
2018-08-29 00:31:57
Подобається
مـاري
@زقزق يس ما اكمل الفيديو 😭
Відповісти
2018-08-29 00:42:46
Подобається
Інші вірші поета
Moment with KNJ:2 Moment with JJK: 1 Moment with MYG: 1 Moment with MYG:2
Інші поети
Mac67
@Mac67
Angel
@MS_Angel77
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1824
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11169