Голос, який не вміє мовчати

Пані Медіація

Коли пишу конспект, то проговорюю усі слова вголос Коли щось читаю, то читаю вголос Коли щось слухаю - повторюю репліки Завжди включаю щось на фон, щоб заповнити шумом кімнату, яка повна тишею І це все заради того, щоб не чути голос у своїй голові Голос, який ніколи не може мовчати Голос, який не може зупинитися, коли вже почав Голос, який завжди знайде причину говорити Йому не важливий зміст, форма та причина його монологу Ситуація, яка сталася сьогодні, вчора, на передодні Різдва чи ще кілька років тому назад може обговорюватися ним безкінечну кількість разів ТИ НЕ ТЕ СКАЗАЛА, НЕ ТАК ПОДИВИЛАСЯ, НЕ ТАК ЗРОЗУМІЛА, НЕ ТАК УСМІХНУЛАСЯ, ВПАЛА ЧИ СПІТКНУЛАСЯ Він грає, як пластинка, яку заїло і вона повторює один момент увесь час Згадує не тільки смішні, страшні та безглузді моменти, а й до жаху болючі, нестерпні Змушує горіти від сорому Сміятися від ситуацій, які ніби з другосортного анекдоту Плакати від розпачу і болі Він може довести до божевілля, апатіі і прихованої образи до самого себе Втрачаєш здатність нормально думати, бо він може зачепитися за думку і довести її до нонсенсу, який виглядає цілком нормальним

2023-06-10 16:19:40

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5255

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3180