Голос, який не вміє мовчати
Коли пишу конспект, то проговорюю усі слова вголос Коли щось читаю, то читаю вголос Коли щось слухаю - повторюю репліки Завжди включаю щось на фон, щоб заповнити шумом кімнату, яка повна тишею І це все заради того, щоб не чути голос у своїй голові Голос, який ніколи не може мовчати Голос, який не може зупинитися, коли вже почав Голос, який завжди знайде причину говорити Йому не важливий зміст, форма та причина його монологу Ситуація, яка сталася сьогодні, вчора, на передодні Різдва чи ще кілька років тому назад може обговорюватися ним безкінечну кількість разів ТИ НЕ ТЕ СКАЗАЛА, НЕ ТАК ПОДИВИЛАСЯ, НЕ ТАК ЗРОЗУМІЛА, НЕ ТАК УСМІХНУЛАСЯ, ВПАЛА ЧИ СПІТКНУЛАСЯ Він грає, як пластинка, яку заїло і вона повторює один момент увесь час Згадує не тільки смішні, страшні та безглузді моменти, а й до жаху болючі, нестерпні Змушує горіти від сорому Сміятися від ситуацій, які ніби з другосортного анекдоту Плакати від розпачу і болі Він може довести до божевілля, апатіі і прихованої образи до самого себе Втрачаєш здатність нормально думати, бо він може зачепитися за думку і довести її до нонсенсу, який виглядає цілком нормальним
2023-06-10 16:19:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2370
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1998