Голос, який не вміє мовчати

Пані Медіація

Коли пишу конспект, то проговорюю усі слова вголос Коли щось читаю, то читаю вголос Коли щось слухаю - повторюю репліки Завжди включаю щось на фон, щоб заповнити шумом кімнату, яка повна тишею І це все заради того, щоб не чути голос у своїй голові Голос, який ніколи не може мовчати Голос, який не може зупинитися, коли вже почав Голос, який завжди знайде причину говорити Йому не важливий зміст, форма та причина його монологу Ситуація, яка сталася сьогодні, вчора, на передодні Різдва чи ще кілька років тому назад може обговорюватися ним безкінечну кількість разів ТИ НЕ ТЕ СКАЗАЛА, НЕ ТАК ПОДИВИЛАСЯ, НЕ ТАК ЗРОЗУМІЛА, НЕ ТАК УСМІХНУЛАСЯ, ВПАЛА ЧИ СПІТКНУЛАСЯ Він грає, як пластинка, яку заїло і вона повторює один момент увесь час Згадує не тільки смішні, страшні та безглузді моменти, а й до жаху болючі, нестерпні Змушує горіти від сорому Сміятися від ситуацій, які ніби з другосортного анекдоту Плакати від розпачу і болі Він може довести до божевілля, апатіі і прихованої образи до самого себе Втрачаєш здатність нормально думати, бо він може зачепитися за думку і довести її до нонсенсу, який виглядає цілком нормальним

2023-06-10 16:19:40

1

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1964

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9180