Scary Shadows
Nour_Amr
Iam alone.. There's walls here inside me. It's getting dark. I said it over and over again, I'll repeat it now,iam not an angel I can't accept pain with shiney smile. I am only 18 why do I feel like iam 81? There's so many questions but no one is here to answer ! You can come and  simply take off my heart and Throw it away, I won't feel anything. I'll be always alone... There's no way to get out. No more pain......      No more scary shadows.....             No more dark.....
2020-07-23 14:24:42
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Alethya
@Nour_Amr 🌚🌝
Відповісти
2020-07-23 14:26:27
1
Alethya
@Alethya يو نو اني واخداه
Відповісти
2020-07-23 14:26:43
1
Nour_Amr
@Alethya حصل يا باشا 😂
Відповісти
2020-07-23 14:26:57
Подобається
Інші вірші поета
صراعات النفس بلا عنوانٍ الروح المحتضرة نهاية النحيب
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Alminton
@alminton_
Seyfe
@Seyfe
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2702
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13174