Я живу...

Михаил Петровский

Я живу. Без успіху,і без надії на майбутнє. Йду вперед,рвусь напролом. Дивлюся поглядом відсутнім. Наче це все жахливий сон. Не хочу слави і багатства. Не хочу влади королів. Бо звідти легко можна впасти. І не піднятись до останку днів. Мені не треба зірок з неба. Мені не треба всіх земель. Мені так мало в житті треба. Тільки життя як у людей. Мені приємний запах лісу. І промінь сонця крізь листву. Коли птахи співають пісню. Чарівну пісню про весну. Коли світанок несміливо. Відкриє очі після сну. Я усміхнусь йому щасливо. Бо я щасливий що живу...

2020-01-05 13:00:29

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1932

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5002