Я живу...

Михаил Петровский

Я живу. Без успіху,і без надії на майбутнє. Йду вперед,рвусь напролом. Дивлюся поглядом відсутнім. Наче це все жахливий сон. Не хочу слави і багатства. Не хочу влади королів. Бо звідти легко можна впасти. І не піднятись до останку днів. Мені не треба зірок з неба. Мені не треба всіх земель. Мені так мало в житті треба. Тільки життя як у людей. Мені приємний запах лісу. І промінь сонця крізь листву. Коли птахи співають пісню. Чарівну пісню про весну. Коли світанок несміливо. Відкриє очі після сну. Я усміхнусь йому щасливо. Бо я щасливий що живу...

2020-01-05 13:00:29

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1821

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2750