Михаил Петровский
@Oleg_Amadeo
Путешествие, книги, девушки...
Вірші Всі
Криниця
Стою біля кринниці одиноко. Дивлюсь у темний отвір наче в сопло. А вона своїм єдиним оком. Зирить в небо опоглядом циклопа...
0
0
340
Небокрай
Небокрай. Палав вечірній небокрай. А ми сиділи біля річки. Душа просилась вперто в рай. Та тіло не пускало грішне. Не буду я казать казок. Обіцянками сипать досить. Романтику серед зірок. Ти вже давно пізнала досі...
2
0
356
Птах у тенетах
Птах у тенетах. Вільний птах попав у тайні сіті. Безпечний ангел,сизий наче дим. І буде ясень невдоволенно ревіти. А квіти будуть плакати за ним. Нема зорі котру не зустрічав він. Нема пісень яких бі не співав. Про зелен-гай,про лози виноградні. Де він частенько втомленний дрімав. Тугі тенета стиснули безжально. Нема чим дихать,у очах імла. А в голові мелодія прощальна. І кадри із химерного кіна. І просить птах бо дуже хоче жити. Травинонько зелена поможи. Чи можеш ти стеблинку нахилити. Щоб я попив холодної роси. Та в відповідь йому була лиш тиша. Байдужий подих вітру і усе. А хтось казав ніколи не залишить. А хтось казав що не підведе. Отак в житті буває дуже часто. Коли потрібен ти,тебе чекають всі. Коли ж нема в тобі потреби. Кидають друзі у біді...
3
2
358