- Доповідаю, - перед Володимиром виріс один з охоронців. - Після навідування магазину альфа безпечно дісталася власної квартири.
- Добре. Доповідай, що зі вчорашніми?
Насправді доля чоловіків, що мали нахабство неправильно подивитися на його альфу, Володимира не цікавила, але треба контролювати гарячих та швидких на руку помічників. І схоже правильно, що спитав, бо підлеглий захвилювався.
- Всі четверо у лікарні: двоє з неврологічних причин, один з отруєнням... У одного зламана щелепа...
Володимир стояв непорушно, лише брова сіпнулася від здивування, але цей рух перетворив бійця на цуценя з нещасним поглядом.
- Один з молодих не розрахував своєї сили та надто сильно схопив його. Пробач.
- Якщо це непорозуміння, то нічого страшного, - Володимир розвернувся та зробив кілька кроків до вікна. - Але мені не хотілося б, щоб ловці звинуватили нас у жорстокості та проголосили охоту. Я обіцяв Зоряні, що люди не страждатимуть.
- Так, я розумію. Ми будемо обережні, - схилив голову охоронець.
- На сьогодні ти вільний.
Підлеглий вийшов, а Володимир дістав з кишені смартфон.
- "Привіт, друже. Як справи? - усміхнувся в слухавку та вислухав відповідь. - Добре, що все налагодилося. А як справляється моя нова бета? ...Цікавого ти вибрав кур'єра. Коли вона прибуде? ...Гаразд, якщо мене не буде на місці, хтось з хлопців проведе її. ...Як скажеш".*
______________
* Діалоги іноземною мовою беруться в лапки (авт.)